Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
«10 лютого відбудеться засідання Міжвідомчої робочої групи з питань, пов’язаних зі здійсненням захисту прав та інтересів держави у справі за позовом ВАТ «Татнефть» до держави Україна. Вочевидь, на засіданні будуть обговорюватися питання виплати державою «Татнефти» суми компенсації за рішенням Міжнародного арбітражного суду від 29 липня 2014 року. До речі, за рахунок донарахованих відсотків сума компенсації за цим арбітражним рішенням збільшилася зі $112 млн станом на 2014 рік до $173 млн станом на 2021 рік. Напевно, ефективність витрачання Мінюстом коштів на залучення міжнародних юристів у цій справі слід оцінювати не за результативністю, а за іншими показниками», – повідомив політик.
Він зазначив, що ще 2007 року Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактами, пов’язаними з постачанням нафти на користь АТ «Укртатнафта» без сплати до бюджету податку на додану вартість у розмірі 1,4 млрд грн та подальшою реалізацією нафтопродуктів за заниженими цінами.
«Для цього в якості посередника було використано ТОВ «Таїз», яке здійснювало розмитнення імпортованої від ВАТ «Татнефть» нафти шляхом оформлення податкових зобов’язань зі сплати ПДВ векселями. Але в подальшому такі векселі погашалися без їх фактичної оплати, оскільки рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука ТОВ «Таїз» було звільнено від сплати ПДВ! Чесно кажучи, раніше навіть не уявляв, що питання оподаткування суб’єктів господарювання можуть регламентуватися не профільними законами, а такими собі «індивідуальними» судовими рішеннями. У цьому сенсі винесення подібного рішення саме місцевим районним судом, а не хоча б господарським, викликає не такий уже й великий подив, як суть самого рішення», – вважає він.
Мамка назвав таке рішення очевидно неправосудним, і зазначив, що слідчі прокуратури «знайшли таке обґрунтування розкрадання бюджетних коштів прийнятним» і у квітні 2009 року закрили кримінальну справу, констатувавши відсутність складу злочину.
«Не зупинив слідство у прагненні закрити справу навіть факт оскарження Кременчуцького судового рішення. Тож не поновлення слідства після скасування цього рішення судом апеляційної інстанції, напевно, слід вважати послідовною позицією прокуратури, яка зрештою збігається з марнотратною позицією держави щодо відстоювання своїх інтересів у закордонних та міжнародних юрисдикціях», – написав він.
Нардеп заявив, що на прикладі цієї ситуації він спостерігає черговий прояв «бюрократично-правового колапсу».
«З одного боку, органи прокуратури ігнорують цілковито неправосудне судове рішення та дозволяють представникам «Татнефти» фактично поцупити з державного бюджету 1,4 млрд грн. З іншого боку, Міністерство юстиції витрачає 350 млн грн лише для того, щоб збільшити борг перед тією самою «Татнефтью» зі $112 млн до $173 млн. Невже українська держава вже стала настільки заможною, що може собі дозволити таке незаощадливе ставлення до коштів платників податків?» – резюмував Григорій Мамка.
https://www.facebook.com/mamka.grigory/posts/324210813053908
Контекст:
Видання Delo.ua у зв’язку з цим пише, що «Татнефть», незважаючи на свій формальний статус акціонерного товариства, «міцно інкорпорована у російську владну вертикаль».
«Особисто [президент Росії Володимир] Путін був на відкритті нафтопереробного комплексу, а також змінив податкові тарифи на прохання «Татнефти». Головою ради директорів «Татнефти» є Рустам Мінінханов – фактичний глава Татарстану (був президентом, зараз формально є т.в.о. президента) і член Вищого бюро кремлівської партії «Единая Россия». Гендиректор «Татнефти» Нагіль Маганов – член фракції «Единой России» в держраді Татарстану, а великими акціонерами компанії є «Связьинвестхим«, що належить міністерству земельних та майнових відносин Татарстану, і саме міністерство безпосередньо», – указано у статті.
Портал наголошує, що для України $173 млн – це майже два річні бюджети на вакцинацію населення країни проти коронавірусу.
«Або орієнтовно 15 дронів Bayraktar ($69 млн за комплекс із шести дронів), заробітна плата всіх військових у зоні ООС за 7,5 місяця, заробітна плата 100 000 військовим ЗСУ за 4,75 місяця, чотири бюджети, закладені на 2022 рік для будівництва (придбання) житла для військовослужбовців ЗСУ, дев’ять нових шкіл, 47 нових дитячих садків та 77 корпусів онкодиспансеру», – перерахували журналісти.
