Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Податки, тарифи, пенсії, медицина й освіта є питаннями внутрішньої політики і не мають бути предметом переговорів з іноземними кредиторами, тому Верховна Рада має ухвалити постанову, яка встановить для уряду конкретні соціально-економічні орієнтири для переговорів із міжнародними кредиторами. Таку думку висловив у своєму блозі на сайті «Кореспондент» лідер партії «За майбутнє», народний депутат Ігор Палиця.
Він нагадав, що за чинним меморандумом про співпрацю Україна взяла на себе зобов’язання, які обмежують розвиток економіки та соціальних програм і водночас стимулюють зростання цін на послуги ЖКГ.
За словами політика, ідеться про зобов’язання не вводити жодних економічних стимулів у вигляді податкових пільг і будь-яких пільгових податкових ставок та зборів, а також не обмежувати верхніх цінових меж тарифів на комунальні послуги. Також серед зобов’язань, зазначає Палиця, – відмова від будь-яких кроків у напрямі покращення умов пенсійного забезпечення громадян, оптимізація (тобто подальше скорочення) закладів початкової та середньої освіти.
«Не можна допустити, щоб новий меморандум містив такі самі або ще більш антиукраїнські соціально-економічні вимоги, що й попередній. Для цього наша депутатська група «Партія «За майбутнє» у Верховній Раді пропонує низку конструктивних кроків. Наступний меморандум про співпрацю з МВФ має бути ратифікований Верховною Радою. У парламентсько-президентській республіці парламент повинен грати вирішальну роль у процесі отримання кредитів на вигідних для країни умовах! Також пропонуємо запровадити «червоні лінії» для Кабміну та МВФ. Верховна Рада має ухвалити постанову, яка встановить для уряду конкретні соціально-економічні орієнтири для переговорів із міжнародними кредиторами. Окрім того, необхідно розробити нову стратегію управління державним боргом, яка буде відповідати реальності і створювати умови для стабільного розвитку українського виробництва, а також підтримки малого та середнього бізнесу», – написав Палиця.
Україна співпрацює з МВФ за новою програмою stand-by. Виконавча рада Фонду схвалила її 9 червня 2020 року. За нею передбачено виділити $5 млрд чотирма траншами. 12 червня Україна отримала $2,1 млрд першого траншу. Як говорив міністр фінансів Сергій Марченко, Київ очікував на отримання ще двох траншів по $700 млн до кінця року, але цього не сталося.
21–23 грудня 2020 року місія Міжнародного валютного фонду розпочала перший перегляд угоди з Україною у форматі stand-by. Вона відновила роботу після зимових канікул 11 січня 2021 року. Коментуючи строки виділення наступного траншу МВФ, Райс сказав, що спочатку треба вивчити політику економічного розвитку і проведення реформ у країні.
Постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман 13 лютого повідомив, що місія Фонду завершила роботу, але рішення про перегляд програми не ухвалено. «Обговорення було продуктивним, проте потрібен більший прогрес на користь завершення першого перегляду програми. Дискусії триватимуть», – зазначив він.
25 лютого Райс заявив, що місія МВФ вважає продуктивними дискусії з Україною, але деякі питання залишилися нерозв’язаними. Серед таких питань він назвав посилення управління банківським наглядом Національного банку, дефіцит бюджету, фіскальні ризики, а також зміцнення системи правосуддя. За словами Райса, він нічого не знає про строки подальших переговорів.
