Законопроєкт, зокрема, передбачає підвищення податку на дохід фізичних осіб від продажу третього і наступних об’єктів нерухомого майна з 5% до 18%. Окрім того, пропонують розширити кількість операцій на ринку житла, які обкладають податком на додану вартість.
«У нас були колосальні (не побоюся цього слова) дебати на [засіданні] фракції щодо того, що в законопроєкті №5600 можуть спрацювати ті механізми, які: а) не дадуть розвиватися будівельній галузі у сфері житлової нерухомості; б) призведуть до підвищення вартості квадратного метра [нерухомості]. Але найголовніше – на фракції ми визначили, що до другого читання ми в жодному разі не даємо можливості випустити законопроєкт у тому вигляді, у якому його спочатку Кабмін надав у парламент», – розповіла Шуляк.
За її словами, зараз у парламенті формують робочу групу, яка буде займатися цим законопроєктом. У її засіданнях, зокрема, братимуть участь представники Міністерства фінансів, Національного банку та комерційних банків, «тому що завдання розвивати доступну іпотеку ніхто не прибирав», розповіла депутатка.
«І, звісно, ми будемо розмовляти із забудовниками, тому що дуже легко написати в законопроєкті, що тепер буде інша система податків, але потім буде дуже боляче дивитися, або як підвищать ціни на житло, або як частина будівельної галузі, яка працює в житловій сфері, просто піде в тінь. Але наше завдання – не загнати галузь у тінь, а витягнути її звідти, дати можливість відчути, що можна працювати вбілу і за зовсім іншими правилами, ще й захистити інвесторів у цю нерухомість. Тому що із 2015 року більше ніж 30 млрд грн на рік українці зі своєї кишені (це не іпотека, не кредити) витрачають на придбання нерухомості. Це дуже великі суми», – зазначила депутатка.
Вона сказала, що доля законопроєкту №5600 наразі «неоднозначна», і пообіцяла, що зробить усе можливе, щоб до другого читання його було скориговано.
Шуляк підкреслила, що поділяє побоювання щодо цього законопроєкту представників будівельного сектору, і додала, що підвищення податків зрештою «однаково ляже на плечі споживачів».
«З одного боку, у держави є бачення, що потрібно розвивати доступну іпотеку, а з іншого боку, держава каже: «А давайте ми внесемо нові механізми в оподаткування». І всім же зрозуміло, що це однозначно позначиться на вартості нерухомості. Тобто однією рукою ми робимо начебто позитивні речі, але які потрібно коригувати, а іншою рукою ми таку можливість прибираємо», – обурилася вона.
Нардепка назвала будівельну галузь «локомотивом розвитку економіки», який потрібно розвивати.
«Є дуже простий показник, його використовують і в європейських країнах: якщо частка будівельної галузі у ВВП країни приблизно 4–7%, то це показник, що економіка країни здорова. В Україні, на жаль, такий показник становить трохи більше ніж 2%. І це такий індикатор, щоб задуматися, чому так, чому Україна не дотягує до європейських країн. Є другий показник: скільки грошей у перерахунку на одну людину витрачають саме у сфері будівництва. Якщо ми будемо дивитися на Німеччину, Великобританію і навіть на сусідню Польщу, це приблизно €1,5 тис. і навіть вище. В Україні такий показник становить €50 на одну людину. Це якщо порахувати не просто все житло, а й усі інфраструктурні проєкти: будівництво доріг, мостів, розв’язок. Дуже мало! Це свідчить про те, що держава неналежно все-таки приділяла увагу тому, що відбувається в будівельній частині», – сказала Шуляк.
Бацман запитала у нардепки, чи розмовляла вона з президентом Володимиром Зеленським про ризики, закладені в законопроєкті №5600.
«Я знаю точно, що президент зацікавлений у тому, щоб доступне житло в Україні будували і щоб це доступне житло було доступним для широких кіл населення. За цим законопроєктом я розмовляла з головою комітету [з питань фінансів, податкової та митної політики, нардепом від «Слуги народу»] Данилом Гетманцевим, із заступницею міністра фінансів Світланою Воробей, із заступницею керівника Офісу президента Юлією Свириденко… Усі знають і мою позицію, і позицію частини людей, які працюють у фракції в різних комітетах, не тільки в нашому профільному. [Вона полягає] в тому, що потрібно переглядати ці норми. Думаю, у президента теж є ця інформація, що законопроєкт потребує доопрацювання», – відповіла Шуляк.
На її думку, зараз «потрібно максимально прибрати емоції», «взяти цифри в руки» і пояснити Міністерству фінансів, що цей законопроєкт може сильно нашкодити будівельній галузі та «занапастити ці 2%, які тільки-тільки відроджуються».
ВІДЕО Контекст:
Проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень №5600 було зареєстровано у Верховній Раді 2 червня. Його ініціатором став Кабінет Міністрів. Законопроєкт передбачає підвищення податків фактично в усіх сферах економіки.
Документ розробляло Міністерство фінансів. Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні вважають, що зміни дадуть можливість збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення торкнуться тільки великого бізнесу і не торкнуться загальнодержавних податків для людей, а також малого та середнього бізнесу.
Рада підтримала проєкт закону в першому читанні 1 липня.
Європейська бізнес-асоціація, Американська торговельна палата в Україні та Спілка українських підприємців розкритикували законопроєкт і назвали його «спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки».
Український бізнесмен, засновник будівельної компанії KAN Development Ігор Ніконов прогнозує, що в разі ухвалення законопроєкту вартість нерухомості в Україні істотно зросте – на 30–40%. У підсумку, на думку бізнесмена, це зруйнує ринок нерухомості, який в останні роки демонстрував зростання.
Міністр фінансів Сергій Марченко наполягає, що мета законопроєкту – забезпечити прозорі правила на ринку і справедливі податки. Він стверджує, що законопроєкт не матиме значного впливу на вартість житла в новобудовах. За словами міністра, норма законопроєкту про скасування пільги з ПДВ на операції з житлом на вторинному ринку не стосується фізичних осіб, які продають або збираються продати житло, оскільки фізичні особи не є платниками ПДВ. «Вона стосуватиметься посередників на будівельному ринку, які, нічого не створюючи, отримують шалені прибутки (обсяг доходів більше ніж 22 млрд грн на рік), а до бюджету не сплачують ні ПДВ, ні податку на прибуток», – зазначив Марченко.