У відомстві наголошують, що це на один відсотковий пункт (в.п.) менше, ніж було в перші дев’ять місяців 2020 року.
«Незначне зменшення рівня тіньової економіки відбулося на тлі адаптування суб’єктів господарювання до діяльності в умовах непрогнозованих у часі карантинних обмежень», – зазначили в Мінекономіки.
Міністерство водночас припускає, що зниження обсягу тіньової економіки «може бути непрямим підтвердженням гіпотези про утворення суб’єктами господарювання нових схем і каналів тіньової діяльності, які лише частково охоплюються існуючими методами оцінки рівня тіньової економіки».
За даними відомства, за рік тіньова частка найсильніше зменшилася в таких видах економічної діяльності, як «операції з нерухомим майном» (на 14 в. п.) і «транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність» (на 10 в. п.).
У міністерстві дійшли висновку, що детінізації економіки України заважають такі чинники:
низький рівень захисту прав власності; недостатній рівень захисту інтелектуальної власності; низький рівень ліквідності ринку, захисту прав інвесторів поруч із недостатньою здатністю регулятора протидіяти зловживанням над ринком; високий рівень корупції; наявність не підконтрольних уряду територій і, як наслідок, зростання потенційних можливостей для контрабанди. Контекст:
Обсяг тіньової економіки України, за підрахунками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, 2019 року становив приблизно 28% від обсягу ВВП, 2020 року він сягнув 30%.
У січні 2022 року голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від «Слуги народу» Данило Гетманцев заявляв, що центральна влада зробила все необхідне «на рівні законодавства для детінізації, зараз м’яч на боці органів виконавчої влади». За його словами, залишилося лише ухвалити реформу детінізації зарплат.