Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
«Як свідчать дані судового реєстру, на даний момент триває спроба захопити Полтавський ГЗК, забрати його у публічної компанії та передати контроль офшорів – Trimcroft Services Limited, Emsworth Assets Limited, Gilson Investments Limited та Calefort Developments Limited. Ці офшори ЗМІ неодноразово пов’язували з російськими бізнесменами Олександром Бабаковим та Євгеном Гінером, так чи інакше пов’язаним із Кремлем. Олександр Бабаков, чинний депутат російської Держдуми. У 2014 році голосував за анексію Криму і на даний момент перебуває під санкціями США та ЄС. Євген Гінер – президент футбольного клубу ЦСКА (Москва). Не виключено, до атаки на Ferrexpo може приєднатися й Ігор Коломойський, який має із Жеваго давній бізнес-конфлікт», – ідеться у статті.
За інформацією автора матеріалу Сергія Шуліки, російські бізнесмени не вперше атакують Полтавський ГЗК.
«Ще у 2005 році вони вперше подали до суду про визнання недійсним купівлю у 2002 році групою компаній Ferrexpo акцій підприємства. У результаті розгляду справи суди підтвердили законність придбання Полтавського ГЗК міжнародним консорціумом. У 2020 році ці самі офшори знов подали до суду позов, яким знов оскаржується угода від 2002 року. У травні 2021 року Господарський суд міста Києва у позові відмовив, повторно підтвердивши незаконність претензій офшорів. Проте подальші події показали, наскільки вразливою є українська судова система перед грошима російських і, за деякими даними, українських олігархів«, – наголошує журналіст.
Він стверджує, що адвокати заявляли відведення суддів у цій справі, доки провадження не потрапило до конкретного суддівського складу.
«Ця історія досить красномовно демонструє, наскільки нереформована судова система здатна завдавати шкоду Україні. Полтавський ГЗК через материнську компанію Ferrexpo фактично належить багатьом найбільшим світовим іноземним інвесторам, які опосередковано мають свою частку у власності українського підприємства. У випадку, якщо суди через 20 років після укладення договору та після розгляду справи у Верховному Суді вирішать усе-таки забрати в інвесторів Полтавський ГЗК, навряд чи прийнятий рік тому закон про інвестиційних нянь допоможе підвищити інвестиційну привабливість», – зазначає автор статті.
