Інвестори з усього світу у стані ейфорії. Найбільший фондовий ринок світу – у США – дає реальні підстави для таких емоцій.
У п’ятницю минулого тижня основні американські індекси (Dow Jones, S&P 500 і NASDAQ) оновили свої історичні максимуми. Це значить, що особи, які вкладали свої кошти в акції компаній США (а це майже всі інвестори світу), могли заробити величезні прибутки.
Основні причини дві, на мій погляд.
Перша причина – ринок зрозумів, що з появою на ринку дієвих антикоронавірусних вакцин людство переживе цю страшну хворобу та карантини і незабаром повернеться до звичного життя.
Друга причина – на ринку дуже багато вільних і дешевих грошей, особливо доларів та євро. Їхня кількість і надалі буде зростати, при тому, що ставки залишатимуться дуже низькими. На єврових і доларових облігаціях зароблятиметься мало, тому кошти гігантським потоком несуться на ринок акцій, піднімаючи їх ціни до небес.
Колись (через кілька місяців, а може, і через кілька років) зростання цін на фінансові активи перекинеться на сировинні товари і, зрештою, на споживчі кошики жителів розвиненого світу, інфляція в доларах і євро, мабуть, стане двозначною (не менше 10% на рік).
Що не варто робити українцям у найближчі часи:
Тримати кошти в готівковій іноземній валюті. Можливе швидке падіння вартості долара та/або євро до валют країн, що розвиваються (до гривні зокрема). Тримати кошти у валюті на депозитах із низькими ставками. Купляти низькодохідні облігації в євро та доларах.
Що варто робити українцям:
Збільшувати частку гривні у своїх активах (як мінімум до 30%, можливо, до 50% активів). Купляти облігації внутрішньої державної позики України та інші гривневі боргові цінні папери з високою дохідністю (для тих, хто вже розбирається). Інвестувати 20–30% валютних активів в акції компаній із розвинених ринків (США і Європи передусім).
Саме зараз, перед отриманням 13-ї зарплати та річних бонусів, відкрийте брокерські рахунки в Україні та за кордоном, щоб ваші заощадження приносили вам дохід, а не лежали «мертвим грузом» під матрацом.
Джерело: Тарас Козак / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора