Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Уряд України має надати підтримку малим і середнім підприємствам, бо понад 10% із них уже на межі банкрутства і скоро підуть із бізнесу. Про це в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна», повідомила постійна представниця Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні Дафіна Герчева.
«Необхідно продовжувати надання підтримки малим та середнім підприємствам. Якщо ми поглянемо на приватний сектор, зокрема малий і середній бізнес, то понад 10% цих підприємств уже на межі банкрутства та скоро підуть із бізнесу. Вони потребують фінансових стимулів та інших гарантій підтримки, щоб вони мали можливість продовжувати працювати», – зазначила Герчева.
За її словами, у період кризи, подібної до нинішньої, мають бути напрями політики, що сприяють зростанню і створенню робочих місць.
За оцінками експертів ПРООН, через епідемію COVID-19 до кінця цього року понад 9 млн людей опиняться у фінансовій скруті, підкреслила Герчева.
«Рівень безробіття зростає. З травня понад 4 млн осіб були зареєстровані як безробітні. Однак ми вважаємо, що насправді ця цифра вища, оскільки частка тіньової економіки в Україні є великою», – зазначила Герчева. Окрім того, в Україні очікують різке зниження споживання, падіння ВВП.
За словами постійної представниці ПРООН в Україні, існує дуже тонка грань між тим, щоб дотримуватися протоколу реагування на коронавірус у вигляді карантину, водночас забезпечуючи нормальне функціонування економіки.
«Адже повний карантин більше зашкодить економіці та країні в цілому, ніж захистить населення. Треба знайти баланс, і такий баланс має базуватися на детальному аналізі та оцінці ситуації. Я знаю, що малі та середні підприємці дуже незадоволені ситуацією. Але якщо ми подивимося на епідеміологічну ситуацію у країні та швидке зростання кількості людей із коронавірусним захворюванням, нам потрібно бути дуже обережними в наших діях», – сказала Герчева.
Вона додала, що необхідно домагатися того, щоб заходи щодо запобігання захворювання дійсно виконували, зокрема носіння масок, дотримання правил особистої гігієни, дотримання соціальної дистанції та інші заходи.
«Так, це непросте рішення і компромісний варіант, але навіть якщо підприємства не будуть закриті, їм все одно важко працювати в таких умовах», – резюмувала вона.
Спалах коронавірусної інфекції виник наприкінці 2019 року в Китаї. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила поширення коронавірусу пандемією.
Карантин у зв’язку зі спалахом коронавірусної інфекції в Україні запровадили 12 березня. З 11 травня у країні почали пом’якшувати обмеження. 20 травня Кабмін увів так званий адаптивний карантин: регіональній владі надали право самостійно послаблювати обмежувальні заходи за умови відповідності низці критеріїв. 11 листопада Кабмін скасував адаптивний карантин і до 30 листопада увів на всій території країни однакові обмеження, характерні для «помаранчевої» зони.
Додатково через збільшення кількості хворих на COVID-19 Кабінет Міністрів вирішив запровадити «карантин вихідного дня». Міністр охорони здоров’я Максим Степанов пояснив, що йдеться про три вікенди: 14–15, 21–22 і 28–29 листопада. За його словами, МОЗ хотіло б увести жорсткий карантин на три тижні, проте українська економіка цього не витримає.
«Карантин вихідного дня» передбачає, що з 00.00 суботи до 00.00 понеділка в Україні працюватимуть виключно продуктові магазини, аптеки, транспорт, автозаправні станції та ветеринарні аптеки. Ресторани, кафе та інші заклади громадського харчування працюватимуть лише на винос. «Карантин вихідного дня» дасть можливість «зупинити хвилю коронавірусної хвороби», вважає Степанов.
Низка міст одразу після оголошення рішення відмовилася вводити «карантин вихідного дня». Зокрема, проти виступили Львів, Івано-Франківськ, Дніпро, Житомир, Черкаси, Одеса, Луцьк і Тернопіль. Очільники міст пояснили це тим, що такі карантинні заходи неефективні, вони матимуть негативні наслідки для економіки. Пізніше в декількох містах передумали й погодилися із запровадженням карантину.
25 листопада стало відомо, що Кабінет Міністрів і Офіс президента України розглядають можливі варіанти введення локдауну через поширення захворюваності на COVID-19.
В інтерв’ю головній редакторці видання «ГОРДОН» Олесі Бацман заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко говорив, що після третіх вихідних «карантину вихідного дня» (28–29 листопада) українська влада ухвалить рішення, запроваджувати локдаун чи ні.
В Україні протягом останніх двох днів фіксують максимальну добову захворюваність на COVID-19, протягом попередньої доби хворобу підтвердили у понад 16,2 тис. пацієнтів, загальна кількість тих, хто заразився, сягнула 693,4 тис., із яких 326,2 тис. хворих одужали, а майже 12 тис. осіб – померли.
