«Законодавчу базу «Дія City» опрацьовано експертами, і вона є прийнятною для більшості гравців ринку як альтернативний варіант бізнес-моделі для здійснення діяльності ІТ-компаніями», – зазначив він.
Васюк нагадав, що президент уже підписав рамковий закон про «Дія City», а податковий законопроєкт зараз готують до другого читання, також депутати активно розробляють тексти необхідних підзаконних актів.
За словами виконавчого директора IT Ukraine, із початку розроблення правової бази спецрежиму і до сьогодні асоціація бере активну участь у цьому процесі. Він уточнив, що зараз у компаніях-учасниках асоціації працює понад 70 тис. фахівців.
Васюк позитивно оцінив введення перехідного періоду щодо співпраці резидентів «Дія City» з фізособами-підприємцями. За цей час компанії зможуть переконатися у дієвості нової моделі, вважає він.
Однак в ІТ-спільноті виникають певні домисли щодо договорів про утримання від неконкурентних дій, адже ІТ-фахівці недостатньо поінформовані про деякі норми. Зокрема, деякі ІТ-фахівці впевнені, що такими договорами буде захищено лише інтереси компаній, а права фахівців буде нівельовано. Васюк переконаний, що комплексні зміни потребують комплексного підходу до роботи компаній зі співробітниками.
Виконавчий директор IT Ukraine також вважає необхідним впровадження законодавчих механізмів, які б захистили ІТ-компанії від неправомірних дій силових структур – щоб компанії, які можуть не погодитися на роботу за новою моделлю, дістали гарантії, що на них не будуть тиснути.
Контекст:
У вересні 2020 року Міністерство цифрової трансформації України презентувало проєкт «Дія City» – вільну економічну зону, особливий правовий режим, який має створити умови для розвитку української ІТ-індустрії.
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» 15 липня. Президент підписав його 11 серпня.
Згідно із законопроєктом, правовий режим «Дія City», який поширюється на юридичних осіб – резидентів цього режиму, створює сприятливі умови для ведення інноваційного бізнесу, залучення інвестицій, розвитку цифрової інфраструктури та залучення талановитих працівників. Правовий режим «Дія City» встановлюють на необмежений строк, але не менш як на 25 років від дня занесення до реєстру запису про першого резидента «Дія City». На всіх резидентів «Дія City» поширюється система державних гарантій захисту інвестицій.
Ініціатори законопроєкту пропонують лібералізувати трудові відносини між резидентами «Дія City» та особами, працю яких вони використовують. Для цієї мети пропонують застосування контрактної форми трудової угоди або наймання працівників на підставі спеціального договору – гіг-контракту.
Законопроєкт передбачає підстави та порядок утрати статусу резидента, апеляцію на рішення про втрату резидентства, свободу співпраці з фізичними особами – підприємцями, декларативність набуття статусу резидента.
Згідно з повідомленням пресслужби «Дія City», завдяки проєкту частка ІТ-галузі у ВВП країни збільшиться до 10%, а кількість робочих місць у галузі зросте з нинішніх 200 тис. до 450 тис. до 2024 року.
Зазначено, що документ було розроблено за тісної співпраці з ІТ-індустрією.