За його словами, Рузахунова він знає понад 20 років, і таку заяву він міг зробити «під тиском».
Тодоров пояснив, що музика для Рузахунова – «основний заробіток», він не бідує, і лише «його електропіано коштує, як автомобіль», крім інших синтезаторів.
«Про які там $200 могло йтися за участь у заворушеннях? Маячня та й годі», – вважає Тодоров.
Він наголосив, що його друг не брав участі у протестах і тоді, коли вони відбувалися в Киргизстані.
Тодоров зазначив, що Рузахунов часто їздив до Алмати в Казахстані, щоб виступити на концертах та корпоративах.
За словами музиканта, вони з Рузахуновим заробляли по $200 «за два дні» виступів у казахстанському місті Капчагай.
9 січня державні телеканали Казахстану Qazaqstan та «Хабар 24» опублікували з посиланням на МВС країни відео допиту одного із затриманих в Алмати, який, як стверджують, прилетів із Киргизстану, щоб за гроші брати участь у протестах. Він виявився відомим музикантом. Киргизстан надіслав ноту протесту через його затримання.
10 січня стало відомо, що Рузахунова звільнили з-під варти.
Контекст:
2 січня в Казахстані розпочалися мітинги, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й в інших містах, зокрема в Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, столиці Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизельне паливо та усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Незважаючи на це, протести у країні тривають.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про «терористичну загрозу» в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже «почали виконувати завдання» в цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану буде скеровано 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявляв її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики оголосили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Уранці 9 січня в МВС Казахстану стверджували, що «в усіх регіонах країни ситуація стабілізована», влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій.
9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Офіційні дані про жертв серед протестувальників – було вбито 26 людей і постраждало понад 1 тис. осіб – не оновлювали із 6 січня. 9 січня влада повідомила про 164 загиблих під час протестів, але пізніше це повідомлення назвали технічною помилкою.
У протестувальників немає централізованого штабу, й інформацію від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадянські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж називала влада.
Станом на 10 січня у країні затримано майже 8 тис. осіб, у міноборони країни пообіцяли, що «спецоперація триватиме до повного знищення терористів».