Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Передавання молодому поколінню грошей, джерелом яких є невідновні природні ресурси, уже кілька десятиліть практикують великі країни – експортери нафти, пише авторка, але оскільки Україна є імпортером енергоресурсів, із цим можуть виникнути проблеми, вважає вона.
«Диявол криється в деталях, а їх у запропонованому президентом документі чимало», – зазначає авторка.
Наукова редакторка VoxUkraine перерахувала аргументи, що їх уже назвали експерти, які розкритикували президентський законопроєкт.
«Україна не має таких надлишкових доходів, як великі країни – експортери нафти. Хоча вона й видобуває певні обсяги нафти, газу та вугілля, їй доводиться імпортувати ці ресурси. Наразі країна імпортує близько третини власного споживання газу і близько 70% – нафтопродуктів. Оскільки у 2014 році Росія окупувала більшу частину вуглевидобувного регіону, Україні доведеться імпортувати й вугілля. Разом із тим Україна є чистим експортером залізної руди, заліза та сталі. Однак із запровадженням дедалі жорсткіших екологічних норм цій галузі доведеться інвестувати значні кошти в нові технології, якщо вона хоче залишитися на плаву. Це знизить її спроможність сплачувати рентні платежі», – указано в матеріалі.
Також ідея надавати кошти всім 18-річним суперечить логіці таргетованої соціальної підтримки, запровадження якої Україна декларує останні 25 років, наголосила Сологуб.
«Іншими словами, деяким 18-річним ці гроші взагалі не знадобляться, тоді як інші потребуватимуть набагато більших сум. А бюджетний комітет рекомендує наповнювати фонд просто коштом держбюджету, не прив’язуючи до нього рентні платежі», – написала вона.
Авторка матеріалу переконана, що якщо уряд хоче забезпечити майбутні покоління кращим житлом, якіснішою освітою чи медициною, він має змінити регулювання цих галузей, щоб сприяти розвитку конкуренції, а не просто вкладати в них більше грошей.
«Законопроєкт не містить детальних розрахунків щодо того, скільки коштів знадобиться фонду і чи згенерує він достатньо прибутків для виплат. Попередній розрахунок показує, що надходжень буде недостатньо для покриття очікуваних платежів. Пояснювальна записка містить лише кілька цифр. Так, фонду знадобиться 21,8 млрд грн державного внеску у 2023 році, а у 2037-му там буде 1 832 млрд грн активів, тоді ж розпочнуться перші виплати, які за рік становитимуть 191 млрд грн, кожен 18-річний учасник отримає по 626 тис. грн, з урахуванням дисконтування 5% у перспективі 15 років за ці кошти можна буде придбати 10 м² нерухомості в Києві або 20–40 м² в обласному центрі. Автори не пояснюють згадані цифри, але їх можна ставити під сумнів. Для такого прогнозування потрібні очікування розміру мінімальної зарплати, відсоткових ставок та розміри доходів від рентних ставок до 2037 року», – пояснила Сологуб.
У що інвестуватимуть кошти фонду, це головне питання, вважає вона.
«Документ передбачає три види активів: гроші, держоблігації та інші активи, які не заборонені законодавством. З урахуванням встановлених обмежень можна зробити висновок, що до 80–85% активів фонду вкладатимуть в ОВДП. Тобто уряд не лише щорічно вноситиме кошти до фонду, а й виплачуватиме відсотки із цієї суми. Це збільшить державний борг і покладе вищі виплати з його обслуговування майбутні покоління, – наголошує авторка. – ФМП (Фонд майбутніх поколінь. – «ГОРДОН») виглядає як надскладна схема перекладання грошей з однієї кишені в іншу і з транзакційними витратами у процесі.
Експерти VoxUkraine підрахували надходження та витрати фонду, якби його було створено 2002 року і він почав робити виплати 18-річним 2020 року.
«Якщо припустити, що весь цей час уряд вносив внески у необхідному розмірі, адміністративні витрати становили 0,5% від активів, а 85% чистих активів були інвестовані в ОВДП з отриманням прибутку за середніми історичними ставками, то у 2020 році він би накопичив 101,3 млрд грн, або 2,4% ВВП. Перші виплати становили б 5,2 млрд грн або близько 13,3 тис. грн на дитину 2002 року народження. У 2021 році – 5,7 млрд грн та 14 тис. грн відповідно. Ціною цього став би додатковий держборг у розмірі 2,1% ВВП у 2020 році», – указано у статті.
Водночас якби 2002 року сім’я відкрила депозит у банку на 1 тис. грн (дві з половиною середні зарплати того періоду), то без будь-яких додаткових внесків до 2020 року вона мала б на рахунку понад 13 тис. грн.
«Можливо, краще розвивати фінансову грамотність, ніж створювати чергового державного фінансового монстра?» – робить висновок експертка.
Контекст:
1 грудня під час виступу на засіданні Верховної Ради президент України Володимир Зеленський анонсував введення економічного паспорта українця.
«Ми проголосували закон №5600, який збільшує ренту та плату за використання природних ресурсів України. Ми направимо ці кошти саме на наших дітей… Ця плата за використання наших, українських надр накопичуватиметься на персональних рахунках дітей громадян України. По досягненні повноліття наші діти зможуть використати ці гроші для здобуття освіти в Україні або купівлі житла в Україні, завдяки цим законам наші – чи когось – олігархи стануть інвесторами у майбутнє наших дітей. Я їх вітаю», – сказав Зеленський.
За даними голови парламентської фракції «Голос» Ярослава Железняка, 2021 року рента за користування надрами загальнодержавного значення становила 35,2 млрд грн, 2022-го планують, що ця сума становитиме 41 млрд грн. Дітей віком до 14 років у країні 7,5 млн, зазначив нардеп.
2 грудня голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що після введення економічного паспорта діти, народжені в Україні, отримуватимуть від рентних платежів $10–20 тис. на свої рахунки.
