«У проєкті виявилися десятки норм, які погіршать умови роботи малого і середнього бізнесу, а також негативно позначаться на громадянах», – зауважив він.
Серед таких норм він, зокрема, назвав оподаткування ПДФО за ставкою 18% (замість 5%) доходів від продажу протягом звітного податкового року третього і наступних об’єктів нерухомості. За його словами, це вдарить по інвестиціях у житлове будівництво.
Крім того, вважає експерт, на сфері будівництва житлової нерухомості негативно позначиться ще одна норма цього законопроєкту – про оподаткування ПДВ операцій із продажу житла (зараз такі операції, крім першої поставки житла, звільнено від оподаткування). Гетман зазначив, що впровадження цієї норми призведе до порушення євроінтеграційних зобов’язань України. Він звернув увагу на пропоновані податкові новації в сільському господарстві, зокрема запровадження податку для мікровласників земель на вирощену ними продукцію.
«Звужується пільга для доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції, вирощеної самою фізичною особою на земельних ділянках, площа яких перебуває в межах 0,5 га (чинна норма – не перевищує 2 га). Така норма суперечить ст. 121 Земельного кодексу (розмір ділянок, що безоплатно передаються громадянам для задоволення особистих потреб шляхом виробництва сільгосппродукції, – до 2 га)», – пояснив Гетман.
Недоліком законопроєкту економіст вважає також розширення повноважень податкової, що може призвести до посилення тиску на бізнес із її боку. Зокрема, законопроєкт пропонує надати податковим органам право отримувати на запит інформацію від платника не тільки за фактом виявленого правопорушення.
«Оскільки оцінка, чи може певний факт свідчити про ухиляння від сплати податків, є абсолютно суб’єктивною, така норма дозволяє податковим органам спрямовувати необмежену кількість запитів, тероризуючи підприємство», – попередив Гетман.
Контекст:
1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні. Документ було зареєстровано у Верховній Раді 2 червня, його ініціатором став Кабінет Міністрів. Законопроєкт передбачає підвищення податків фактично в усіх сферах економіки.
Документ розробляло Міністерство фінансів. Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні вважають, що зміни дадуть можливість збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення торкнуться тільки великого бізнесу і не зачеплять загальнодержавних податків для людей, а також малого та середнього бізнесу.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розкритикувало законопроєкт, у відомстві зауважили, що він містить корупційні чинники та низку інших порушень, тому його треба суттєво доопрацювати. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті 8 червня.
Європейська бізнес-асоціація, Американська торговельна палата в Україні та Союз українських підприємців назвали цей законопроєкт «спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки».