Про це йшлося після запитання журналістки, скільки грошей Рябікін просив на реформу митниці і скільки одержав.
«Коли ми говорили про фонд оплати праці, зараз це десь 2,5 млрд грн на рік, а щоб досягти бажаного результату, потрібно 7,5 млрд грн. Цього року понад план, я гадаю, ми дамо 50 млрд грн. Відповідно, до збільшених доходів на реформу ми просили 3,5%», – наголосив міністр.
На уточнювальне запитання, «скільки одержали за фактом», він відповів: «А за фактом вийшов факт».
«Це причина, чому я став міністром – я не зміг реформувати митницю без грошей. Адже гроші потрібні не тільки для фонду оплати праці. Ще один аспект — інвестиції в інфраструктуру, посилення інструментального контролю та мінімізація людського фактора», – пояснив Рябікін.
Він зазначив, що в березні Кабінет Міністрів ухвалив програму, за якою в розвиток митної інфраструктури потрібно впродовж трьох років інвестувати 10 млрд грн.
«Наступного року сума інвестицій становила 3,9 млрд грн. Але проєкт держбюджету говорить про те, що в найкращому разі це буде мільярд. Щодо ще одного завдання, диджиталізації, ситуація простіша: там поки що взагалі немає фінансування з бюджету, усе роблять за рахунок донорської допомоги», – наголосив ексголова митниці.
Контекст:
Рябікін був генеральним директором аеропорту «Бориспіль» із березня 2017 року. Головою Державної митної служби його призначили 18 листопада 2020 року. Після призначення він говорив, що ідеальною митницю не зробити «ні протягом місяця, ні протягом року, ні навіть протягом трьох років».
Видання LB.ua, посилаючись на дані джерел, повідомляло у грудні минулого року, що Рябікін написав заяву про звільнення за власним бажанням.
У січні 2021 року з Рябікіним зустрівся президент України Володимир Зеленський і заявив, що митниця має «перестати бути годівницею для корупціонерів».
Міністром із питань стратегічних галузей промисловості Рябікіна призначили 4 листопада.
Завершення реформи митної та податкової служб є однією з умов МВФ для надання Україні наступного траншу за програмою stand-by.