Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
«Насправді Україні МВФ наступні три роки не потрібен. Вона матиме [позитивний] платіжний баланс. Зрозуміло, не такий, як у Китаю, але у неї не буде проблем із валютою… У принципі, гірше жити не будемо – ніби все добре, але чи будемо ми жити краще – ось у чому питання», – сказав Бахматюк.
На його думку, за цей час Україні потрібно звернути увагу на 10 держав – членів Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) – це Бруней, В’єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, М’янма, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, а також п’ять держав – їхніх партнерів (Австралія, Китай, Нова Зеландія, Республіка Корея та Японія). Ці 15 держав підписали угоду про зону вільної торгівлі, яка одержала назву «Всебічне регіональне економічне партнерство» (ВРЕП).
«Там живе 2,2 млрд людей. І це найбільший економічний простір у світі: 32% [від загального світового обсягу ВВП] він займає станом на сьогодні. Була ще Індія, але Індія в останній момент вийшла. Якби вона залишилася, це було б 40%. Це був би топ. Це величезна зона вільної торгівлі. Завдяки чому? Вони об’єдналися за логістичними й територіальними інтересами. Зрозуміло, що там один із драйверів – Китай, але там не найслабшу роль відіграють Японія, Корея, такі величезні країни, як В’єтнам, Філіппіни, Таїланд, Сінгапур, Малайзія, Індонезія… Це величезні країни! Ці країни, умовно, беруть в України руди, зерна, олії на рік на $15–20 млрд. Ну я утрирую… Але для них це життєво важливі речі. Ти важливий для цієї території. Що ти робиш? Ти бачиш перспективу трьох років – і ти формуєш бачення, стратегію і команду. Три роки ти будеш сексі для цієї території. І кон’юнктура йде на підвищення. Щонайменше – тренд на стабілізацію, але я думаю, на підвищення. Тобто це буде щороку додавати 10–15%. Уявіть собі, про які цифри ми можемо говорити», – зазначив бізнесмен.
Він вважає, що Україна має чітко сформувати стратегію і запропонувати її цим країнам на переговорах.
«Ти формуєш стратегію і кажеш: «Друзі, ми хочемо з вами працювати і наступних 10–15 років». Правильно? Нічого ж не зміниться у світі. Ну, якщо не буде глобальної війни. Якщо буде глобальна війна, тоді вся ця розмова не має жодного значення…» – сказав Бахматюк.
Він зазначив, що українська влада має провести переговори з кожною країною ВРЕП.
«А це 10 або 15 зустрічей базових. Скільки країн, стільки і зустрічей… Щоб ви розуміли, зараз ніхто не дивується, що минулого року у цей самий час ціна на залізну руду була $62. Зараз – $230. Ви помітили, що обсяг постачань не змінився? Він навіть зріс. Про що це свідчить? Про те, що потрібність самого потоку вища від якості ціни. Тобто ціна не має жодного значення… Сформувавши стратегію, ти йдеш і кажеш: «Дивіться. Ось постачання за 10 років на $150–200 млрд. Ви зацікавлені?» Я впевнений на 110%, що вони скажуть «так». Вони кажуть: «Ми хочемо під це поліпшити інфраструктуру, ми хочемо поліпшити правила гри в країні… Ми хочемо знати, що завтра ви не розвернетеся вбік, що у вас не буде якоїсь війни, яка, умовно, не дасть нам можливість…» Їм насправді не шкода нас… Є тільки інтереси…. Тому ти говориш: «Ви учасники процесу. Нам потрібно на це $150 млрд«. Вони кажуть: «Добре. Ми хочемо розуміти як». – «Ось так, ось так, ось так», – запропонував Бахматюк.
На його думку, ці держави також зацікавлені у співпраці з Україною, тому що їм потрібна стабільність у регіоні.
«Насправді Китай як ніхто, або Японія, або Корея зацікавлені, щоб в Україні була стабільність. А коли всі вони зайдуть на територію України і вкладуть $100 млрд, уявіть, що можна зробити і як можна відштовхнутися… А далі – уявіть, наскільки сильно посилиться роль України в переговорах із тією самою Росією. Їм по барабану Україна. Але коли це будуть їхні бабки і їхній потік, тоді вони будуть нас захищати апріорі. За принципом дії», – вважає бізнесмен.
Бахматюк переконаний, що Україна має скористатися шансом, поки вона «кон’юнктурно сексі».
«Зараз ти кон’юнктурно сексі, зараз тобі щастить, ситуація гарна, у тебе пре ціна. Але уяви собі, як ти будеш розвалюватися, коли ціна піде вниз. А завжди сировинні скачки закінчуються падінням. Мені здається, що більше ніж на пів року в Україні ніхто не планує. Ось у чому проблема. І на зовнішньому ринку у нас немає команди людей, яка працює за напрямками», – резюмував він.
Інтерв’ю з Бахматюком вийде сьогодні на YouTube-каналі «В гостях у Гордона», трансляція розпочнеться о 18.00
Контекст:
15 країн – 10 членів АСЕАН і п’ять їхніх партнерів – у листопаді 2020 року після восьми років переговорів підписали найбільшу у світі торгову угоду про вільну торгівлю. За умовами угоди, протягом найближчих 20 років між його учасниками буде скасовано низку мит на імпортні товари і продукцію, зокрема у сфері інтелектуальної власності, телекомунікацій, фінансових послуг та інтернет-торгівлі, зазначила «Русская служба BBC».
У переговорах також брала участь Індія, однак вона вийшла з них, побоюючись, що через низькі мита постраждають місцеві виробники.
Минулого року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що мета України – збільшення товарообігу з країнами АСЕАН до $5 млрд на рік. За інформацією МЗС України, у 2019 році обсяг торгівлі з країнами АСЕАН становив $3,1 млрд.
У 2020 році, як повідомила Державна митна служба, головним торговим партнером України був Китай. Найбільше товарів в Україну протягом року імпортували з Китаю (на $8,3 млрд), Німеччини ($5,1 млрд) та Росії ($4,6). Експортували з України найбільше в Китай ($7,1 млрд), Польщу ($3,3 млрд) та Росію ($2,7 млрд). Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у червні 2021 року повідомив, що впродовж перших п’яти місяців цього року майже на 50% зріс експорт української продукції в Китай, США, Туреччину та Великобританію. «Експортний бум. За перші п’ять місяців цього року український експорт збільшився на більше ніж 25%, або майже на $5 млрд», – розповів глава уряду.
