Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Україна має сильно тиснути на будь-яку країну, яка вводить обмежувальні заходи проти українських товарів. Про це в коментарі виданню «ГОРДОН» заявив радник президента України, економіст, член наглядової ради Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
«У програмі стимулювання економіки є акцент, який поставили вперше в нашій економічній історії. Це необхідність не просто підтримки українського виробника, але введення обмежувальних заходів для імпорту, що привело до дискусії. Коли ти базуєшся на економічній теорії, міжнародна торгівля важлива без усяких обмежень. З іншого боку, світ змінився. У чистому вигляді такої вільної торгівлі вже немає. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль виходить із того, що велику кількість обмежувачів ввели США, країни Європи, і виникає законне запитання: чому ми цього не робимо? Неможливо бути в умовах вільної торгівлі, коли навколо тебе таких умов уже немає», – зазначив Устенко.
За його словами, на Кабмін чинитимуть тиск іноземні компанії та українські товаровиробники.
«Уряд опиняється в лещатах. З одного боку, іноземці, які будуть сильно тиснути – вони хочуть зберегти для себе цей ринок. І я б рекомендував нам також сильно тиснути на будь-яку країну, яка вводить обмежувальні заходи проти нас. З іншого боку, є місцеві товаровиробники, які хочуть, щоб ринок залишався відкритим і вони могли заробляти. Це точка напруги. Зрозуміло, це не всім подобається, критика буде жорсткою, і уряд опиниться під колосальним ударом«, – сказав співрозмовник.
Серед позитивних пунктів програми стимулювання економіки він назвав підтримку малого й мікробізнесу, а також скасування регулювання.
«Уряд виходить із того, що грошовий ресурс украй обмежений. Неможливо надати всім підтримку. І орієнтуються на ті сектори економіки, які дають мультиплікаційний ефект. Це нормально, але може зазнавати жорсткої критики. Мені подобається підтримка певних секторів економіки. У цьому випадку малого та мікробізнесу. Ще один позитив – проведення регуляторної гільйотини. На мою думку, це зміна логіки руху. Колишня влада говорила про це, але вирішила, що не мала достатньо політичної волі для реалізації», – повідомив економіст.
На його думку, зниження регулювання бізнес-середовища також може наштовхнутися на опір.
«Концепція регуляторної гільйотини полягає в тому, щоб зібрати все недружнє бізнесу регулювання й одномоментно його відсікти. Позитивний крок, але він зустріне колосальний спротив найрізноманітніших гравців – починаючи від тих, хто годується на цьому (бюрократи, корупціонери), закінчуючи тими, хто контролює різні індустрії (тому що чинні учасники ринку зацікавлені, щоб конкуренція не розвивалася). Регуляторна гільйотина знижує вартість входу в будь-який бізнес. Для багатьох це не цікаво. І тому минула влада відмовилася від гільйотини. Чи витримає натиск нинішній уряд, питання. Тому що в Україні невдоволення може набувати найненормальніших форм. Але це дуже позитивний і потрібний момент. Я здивований, що уряд погодився на це», – розповів Устенко.
Він вважає, що зараз уряд мотивований діяти і це може призвести до економічного прориву.
«Дефіцит бюджету фіксують на рівні 7,5% ВВП і не більше. Це непогана концепція. У наших умовах збільшувати дефіцит бюджету дуже небезпечно. Потенційно може з’явитися люфт для маневру, наприклад, у тому разі, якщо ми впадемо менше, ніж прогнозують зараз, або будуть позитивні зрушення і надходження від митниці та податкової, або рівень розкрадання держбюджету зменшиться. Такий люфт можна використати для фінансування програм. Цей уряд мотивований швидко навести порядок і створити такий фінансовий люфт для маневру. Тоді можливий серйозний прорив. Я вважаю, що ця програма – спроба відновлення нашого економічного суверенітету. Легко про це говорити, а робити – вкрай важко. До того ж переплетено велику кількість інтересів різних груп. Вони чинитимуть опір, тиснутимуть. Можуть бути виклики аж до особистої безпеки кожного члена Кабміну», – резюмував Устенко.
27 травня український уряд презентував державну програму стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених пандемією коронавірусу. Повний текст документа опублікують після доопрацювання протягом трьох днів.
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко зазначив, що ця програма доповнює «комплексну програму реформ у державі», наприклад у сфері національної безпеки, верховенства права, економічних свобод та ефективного управління.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль підкреслив, що у програмі закріплено принцип пріоритету українського виробника, який платить податки і створює робочі місця в Україні.
Спалах коронавірусної інфекції COVID-19 виник у Китаї у грудні 2019 року. 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила поширення коронавірусу пандемією. Через швидке поширення захворювання багато країн ввели жорсткий карантин, ділова активність у світі суттєво знизилася.
Директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва заявила, що Фонд прогнозує найгірші наслідки для світової економіки із 30-х років ХХ століття. МВФ очікує скорочення світової економіки 2020 року на 3%. Це більше, ніж під час фінансової кризи 2008–2009 років. 2021 року, за прогнозом Фонду, світова економіка має зрости на 5,8%.
За прогнозом Нацбанку, економіка України скоротиться 2020 року на 5%, 2021 року відновлювальне зростання становитиме 4,3%.
