Проєкт оприлюднили після онлайн-перемовин президентів США та РФ, Джо Байдена та Володимира Путіна, написало Reuters.
У ньому наголошують, що законопроєкт Палати представників Конгресу США містив поправку, яка «зобов’язувала президента ввести санкції щодо «Північного потоку – 2». Водночас сенатська поправка не мала цього положення.
«Погоджений документ не містить цього положення», – ідеться у документі.
Оборонний бюджет США на 2022 рік також оприлюднили і без санкцій проти суверенного боргу РФ.
На розгляді в Сенаті була поправка до проєкту оборонного бюджету, внесена сенаторами-республіканцями Джимом Рішем, Тедом Крузом та іншими, про посилення санкцій проти «Північного потоку – 2». Республіканці також наполягали на жорсткіших санкціях щодо Росії у разі її агресії проти України та закликали збільшити військову допомогу Україні.
Дебати щодо цих поправок зайшли у глухий кут у середині листопада. Лідер республіканців Мітч Макконнелл пообіцяв протидіяти подальшому просуванню законопроєкту без прогресу щодо поправок.
Через поправки стосовно «Північному потоку – 2» і санкцій проти Росії в Сенаті США наприкінці листопада провалили ухвалення оборонного бюджету.
Погоджений обома палатами Конгресу оборонний бюджет США передадуть на підпис президенту Джо Байдену.
Контекст:
Будівництво «Північного потоку – 2», який має з’єднати Росію та ФРН дном Балтійського моря в обхід України, повністю завершено. 8 листопада 2021 року в «Газпромі» заявили, що трубопровід готовий до запуску.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають трубопровід загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня 2021 року глава Білого дому назвав «контрпродуктивним» стосовно відносин із Європою запровадження нових санкцій проти «Північного потоку – 2», оскільки газопровід «практично закінчено».
Німеччина та США 21 липня 2021 року повідомили, що уклали угоду стосовно газопроводу «Північний потік – 2«. Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закликає до ефективних заходів ЄС, якщо РФ продовжить використовувати газ як інструмент тиску на інші країни або «здійснить подальші агресивні дії проти України».
«Оператор ГТС України» (ОГТСУ) повідомив, що Nord Stream 2 AG, якою на 100% володіє російський «Газпром», 8 вересня подала заявку на сертифікацію як незалежного оператора системи передання газопроводу «Північний потік – 2» у Федеральне мережеве агентство ФРН. До процедури сертифікації допущено державну енергетичну компанію Польщі PGNiG та її німецьке дочірнє підприємство PGNiG Supply & Trading GmbH, а також «Нафтогаз України» та «Оператор ГТС України».
«Німецька хвиля» зазначала, що попереднє рішення щодо «Північного потоку – 2» має винести Федеральне мережеве агентство ФРН, а потім свою позицію щодо газопроводу висловить Європейська комісія, вона може взяти на підготовку висновку до чотирьох місяців. Після цього у німецького регулятора буде ще два місяці на ухвалення остаточного рішення.
16 листопада стало відомо, що Федеральне мережеве агентство Німеччини зупинило сертифікацію «Північного потоку – 2». В ОДТСУ припустили, що «Газпром» спробує обійти законодавство ЄС для сертифікації трубопроводу. У «Нафтогазі України» не відкинули, що оскаржуватимуть сертифікацію «Північного потоку – 2».
Bloomberg писало 7 грудня, що адміністрація Байдена домагатиметься від ФРН зупинки газопроводу «Північний потік – 2», якщо президент Росії Володимир Путін ухвалить рішення про військове вторгнення РФ в Україну. У Білому домі заявили, що, якщо Путін хоче побачити постачання газу «Північним потоком – 2», можливо, він не захоче ризикнути вдертися в Україну.