Російський «Газпром» постачає газ у Європу через Україну за умовами транзитного контракту, який діє до 2024 року.
За умовами договору, Росія зобов’язалася прокачувати не менше ніж 40 млрд кубометрів на рік через українську трубу. У договорі прописано так зване правило «качай або плати» – платежі за транзит обов’язкові, навіть якщо газ фізично не йтиме ГТС.
У разі невиконання контракту Україна звернеться в арбітраж, сказав Шмигаль. За словами прем’єр-міністра, якщо так трапиться, «ми знову підемо в арбітраж і знову будемо перемагати».
Він також підкреслив, що Україна продовжуватиме наполягати на зупиненні добудови газопроводу, зокрема на етапі сертифікації.
Джерела «РБК-Україна» в «Нафтогазі» розповіли, що сума нового позову може становити $7,2 млрд. Окрім того, компанія зможе повернутися до відкликаних раніше претензій до росіян на $12,2 млрд.
Прямі збитки для української ГТС у разі відсутності транзиту становитимуть не менше ніж $1,5 млрд на рік, заявила «РБК-Україна» директорка із взаємодії з держорганами і міжнародними організаціями оператора ГТС України Ольга Бєлькова. «Але більше хвилює, що в разі введення в експлуатацію «Північного потоку – 2» інша сторона захоче позбутися «конкурента», – зазначила вона.
Контекст:
«Північний потік – 2» мав зв’язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в «Газпромі» заявляли, що мають намір ввести «Північний потік – 2» в експлуатацію цьогоріч. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки «Північного потоку – 2».
Вартість проєкту «Північний потік – 2» – €9,9 млрд, його фінансують російський «Газпром» і п’ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають «Північний потік – 2» загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу «Північний потік – 2» або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав «контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин» введення нових санкцій проти «Північного потоку – 2», оскільки газопровід «практично закінчено».
18 травня Axios написав, що США не вводитимуть санкції щодо Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.
21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії й один заклад, пов’язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена з президентом РФ Володимиром Путіним, висловив побоювання, що «Росія може натиснути на США» і санкції проти «Північного потоку – 2» скасують. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США і особисто президента Байдена.
4 червня Путін заявив, що укладання труб першої нитки газопроводу «Північний потік – 2» успішно завершено.