Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
В Україні за дорученням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля створено міжвідомчу робочу групу, яка розробляє водневу стратегію країни, розповів він.
«Безумовно, країна-агресор буде використовувати газопровід в якості зброї проти енергетичної незалежності України та Європи. Історія повторюється, тому демократичні країни знову можуть зіткнутися з газовим шантажем РФ. Але сьогодні в України є план Б. І це план Б не тільки для нашої країни, але і для Європейського союзу. Глава держави точно підмітив, що Україна може перейти на поновні джерела енергії, якщо буде налагоджено процеси виробництва «зеленого» водню», – підкреслив Рєпкін.
Експерт наголосив на високому потенціалі розвитку поновних джерел енергії в Україні, а також достатньому обсязі водних ресурсів, щоб задовольнити майже всі потреби ЄС у водні. Крім того, за словами Рєпкіна, порушує питання розвитку водневої енергетики в Україні і прем’єр-міністр.
«Розробкою водневої стратегії Українська воднева рада, яку я очолюю, і займається у складі робочої групи. До речі, на нещодавній зустрічі з [канцлером ФРН] Ангелою Меркель в Україні прем’єр-міністр підкреслив, що німецькій стороні вже навіть передано кілька пілотних проєктних пропозицій стосовно водню та його транспортування до Німеччини та країн ЄС«, – розповів президент Української водневої ради.
Він зазначив, що питання водневої енергетики є одним із пріоритетів і Міністерства закордонних справ. Експерт зараз виконує обов’язки радника глави МЗС Дмитра Кулеби.
«Вважаю, МЗС враховує міжнародну кон’юнктуру і розглядає всі варіанти розвитку подій, зокрема запуск «Північного потоку – 2″. Усвідомлюючи можливі наслідки для України та Європи, міністерство комплексно підходить до плану дій і на цей випадок. У такому контексті розвиток водневої енергетики набуває все більшої актуальності. Тому інтерес МЗС до теми закономірний, на мій погляд. Я радий, що міністр закордонних справ Дмитро Кулеба активно підтримує розвиток водневої енергетики, горить цією ідеєю і розуміє всю важливість процесу«, – заявив Рєпкін.
Він підкреслив, що Європа бачить в Україні великий потенціал: в межах євроінтеграції вже отримано безвіз, розроблено план з інтеграції до єдиної європейської енергетичної системи. Окрім того, Україну долучили до Європейської водневої стратегії як окрему країну завдяки її потенціалу з ВДЕ і різноманітності шляхів транспортування водню – ГТС, Дунай і морське сполучення.
Контекст:
Єврокомісія 8 липня 2020 року опублікувала Водневу стратегію для кліматично нейтральної Європи та заснувала Європейський альянс чистого водню (European Clean Hydrogen Alliance), до складу якого увійшли національні енергетичні та транснаціональні компанії, науково-дослідні установи, Європейський інвестиційний банк і провідні енергетичні та промислові компанії Європи. Серед головних завдань альянсу – залучення інвестицій і забезпечення попиту на водень за допомогою проєктів із декарбонізації енергомістких галузей промисловості.
До водневого альянсу ЄС приєдналася низка українських компаній, зокрема НАЕК «Енергоатом» і ТОВ «Оператор ГТС України».
Завдяки потенціалу у виробництві та транспортуванні водню Україну названо пріоритетним партнером ЄС у реалізації Європейської водневої стратегії та постачання новітнього енергетичного ресурсу на європейський ринок, повідомляв міністр закордонних справ України.
В Україні 1 серпня набув чинності закон №810-IX , він передбачає, зокрема, зниження «зелених» тарифів, обмеження обсягів введення в експлуатацію нових потужностей поновних джерел енергії, запровадження повної відповідальності за «небаланси» для виробників «чистої» електроенергії з 2022 року (50% у 2021 році) та інші норми. Зазначені заходи дадуть змогу економити державі 7 млрд грн щорічно, вважають автори документа.
Кабінет Міністрів України має до 31 серпня опрацювати питання створення нового водневого продуктопроводу Україна – ЄС і залучення інвестицій для реалізації цього проєкту. Таке доручення містить рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) від 30 липня цього року, яке набуло чинності указом президента №452 від 28 серпня та опубліковано на сайті глави держави.
