«Недостовірні відомості, зазначені в декларації, відрізняються від достовірних у сумі 239 тис. грн. […] Відомості про вартість транспортного засобу, зазначені суб’єктом декларування в декларації, не відповідають відомостям про ринкову вартість (ціну) такого транспортного засобу», – указано в документі.
Зокрема, агентство порівняло задекларовані міністром гроші в банках 2019 року (70 тис. грн і $30 тис.) та 2020 року (80 тис. грн і $50 тис.) і зробило висновок, що пояснення Шкарлета про нібито зняту готівку не відповідає законним доходам на 282,6 тис. грн.
Крім того, автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, офіційно куплений за 49 тис. грн, експерти оцінюють у 288 тис. грн.
У НАЗК наголосили, що в декларації не встановлено «наявності конфлікту інтересів», «ознак незаконного збагачення» та «ознак необґрунтованості активів».
Контекст:
У червні 2020 року Кабмін призначив Шкарлета заступником міністра – в.о. міністра освіти. Одразу після цього Шкарлета звинуватили в плагіаті кількох наукових праць. Сам посадовець заперечував наявність некоректних запозичень у своїх роботах. Він заявив, що «не зобов’язаний посилатися на всі статті в інтернеті» та посилається «тільки на першоджерело». 5 квітня Шкарлет написав у Telegram-каналі, що виграв суд проти Нацагентства щодо забезпечення якості вищої освіти у справі про пошук плагіату в його роботах.
17 грудня Рада призначила Шкарлета міністром освіти, незважаючи на рішення профільного комітету та протести представників освітньої та наукової спільноти. За проголосувало 226 народних депутатів за мінімально необхідних 226.
Таке призначення спричинило мітинги студентів та представників університетів, а в партії «Голос» 24 грудня заявили, що під час голосування були випадки кнопкодавства. 18 січня стало відомо, що Офіс генпрокурора відкрив кримінальне провадження за фактом можливого неперсонального голосування.