За його словами, транзит буде продовжено, «якщо буде попит».
Також Грушко заявив, що «за оцінками провідних світових агентств, потреба в газі тільки зростатиме».
Контекст:
30 грудня 2019 року «Нафтогаз» і «Газпром» підписали контракт на транзит газу територією України на п’ять років. Мінімально гарантоване прокачування за новим договором «качай або плати» становить 65 млрд м³ газу в перший рік і по 40 млрд м³ протягом наступних чотирьох.
12 липня президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з канцлеркою ФРН Ангелою Меркель висловлював побоювання, що Україну можуть «від’єднати від транзиту газу, а також у цілому від газу» в разі запуску «Північного потоку – 2» – газогону, який має зв’язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Меркель сказала, що Україна для ФРН залишається країною для транзиту газу «навіть у разі, якщо «Північний потік – 2″ добудують».
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають «Північний потік – 2» загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягає на завершенні будівництва..
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газогону «Північний потік – 2». Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії й закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або «здійснить подальші агресивні дії проти України». Згідно з угодою, транзит територією України після введення в дію газогону потрібно було продовжити на 10 років (термін дії чинного контракту на транзит спливає 2024 року).
Окрім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше як $1 млрд, який витратять на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд не менше як $175 млн.
Україна після цього ініціювала консультації з Єврокомісією та Німеччиною. Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що «Північний потік – 2» загрожує безпеці України і порушує принципи диверсифікації Енергетичного союзу ЄС.