Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
«Зараз ринки охолоджуються, спекулятивний попит зменшився, і ціни вже впали. У середньостроковому прогнозі на півтора-два роки вперед ціни знижуватимуться,– сказав експерт. – Попит на металопродукцію зменшується, крім того відбувається зсув у бік електрометалургійного виробництва та головне – збільшуються потужності з виробництва сировини. Основні гравці – Австралія, Бразилія, Південна Африка – нарощують обсяги виробництва, інвестують у нові кар’єри, а оскільки пропозиція зростає швидше, ніж попит, це приводить до того, що ціни падають. А оскільки у глобальних гравців запас за собівартістю досить великий, то цілком можливо, що ціни ще просідатимуть вниз».
Глава «Укрметалургпрому» наголосив, що за останні 15 років частка ринку в основних постачальників зросла із 65% до 75%.
«Така концентрація глобальних гравців приводить до того, що з ринку йдуть менш ефективні виробники. З огляду на особливості залягання та вмісту заліза в українських рудах (до 30%, якщо порівнювати з більше ніж 60% в Австралії та Бразилії) ми можемо підійти до того, що залишатись у конкурентній боротьбі буде дедалі складніше. Тому тут йде рахунок на кожен долар у собівартості», – зазначив Каленков.
Ухвалений парламентом законопроєкт №5600 у цих умовах негативно вплине на галузь, водночас багато країн прив’язує розмір ренти до індексу цін, заявив він.
«Але інша справа, що в усіх країнах існує прив’язка до локального виробника, тобто коригування на вартість логістики. І коли цю пропозицію розглядали в комітеті, ідею підтримали. Але потім із помаху руки Арахамії з абсолютно незрозумілих причин це все відбили просто в сесійному залі», – сказав Каленков.
За його словами, у більшості країн ухвалено «плоску» ставку на рівні 3,5%, а в Україні вона прогресує до 10%. Водночас зростання ренти скорочує можливість бізнесу інвестувати в розвиток виробництва, наголосив він.
«А сьогодні по всьому світу в гірничорудному та металургійному бізнесі відбувається гонка інвестицій – підприємства мають інвестувати зараз, щоб пережити суттєве охолодження ринків та падіння цін. А оскільки українська держава вимиває гроші з реального сектору, то бізнес залишиться недофінансованим, і це призведе до зниження нашої конкурентоспроможності», – заявив керівник об’єднання.
Контекст:
Законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» було зареєстровано у Верховній Раді 2 червня, його ініціював Кабмін.
Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні говорили, що зміни дадуть змогу збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення торкнуться лише великого бізнесу та не торкнуться загальнодержавних податків для громадян, а також малого та середнього бізнесу.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розкритикувало законопроєкт, у відомстві зазначили, що він містить корупційні чинники та низку інших порушень, тому його потрібно суттєво доопрацювати. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті 8 червня.
1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні.
Розгляд проєкту в другому читанні неодноразово переносили. Нардеп від «Слуги народу», голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснював це консультаціями, які «стосувалися найболючіших питань для великого бізнесу». За його словами, ресурси законопроєкту №5600 відображено у проєкті держбюджету на 2022 рік.
