Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
«Північний потік – 2» – це насамперед загроза безпеці України, а не лише економіці. Ми проти «ПП – 2″. Умовою його запуску має бути деокупація українських територій і енергобезпека України. Це буде чесна компенсація загроз», – написав Кулеба.
Дипломат зазначив, що таку позицію він висловив на перемовинах у Берліні минулого тижня.
Контекст:
«Північний потік – 2» має зв’язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газогону розпочали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, наразі під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газогону, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в «Газпромі» заявляли, що мають намір ввести «Північний потік – 2» в експлуатацію цьогоріч. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки «Північного потоку – 2».
Вартість проєкту «Північний потік – 2» – €9,9 млрд, його фінансують російський «Газпром» і п’ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають «Північний потік – 2» загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газогону «Північний потік – 2» або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газогону, однак наприкінці травня Байден назвав «контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин» введення нових санкцій проти «Північного потоку – 2», оскільки газогін «практично закінчено».
18 травня Axios написав, що США не вводитимуть санкцій стосовно оператора будівництва газогону – компанії Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газогону.
21 травня Сполучені Штати додали до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії і один заклад, пов’язані з будівництвом газогону, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена з Путіним, висловив побоювання, що «Росія може натиснути на США» і санкції проти «Північного потоку – 2» скасують. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США і особисто президента Байдена.
Голова НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко вважає, що немає сенсу послаблювати санкції проти «Північного потоку – 2» зараз, оскільки скоро в Німеччині буде нова політична реальність.
Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.
