Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Баталії навколо бюджету України на 2021 рік посилюватимуться й досягнуть першого піку просто перед місцевими виборами. Про це в коментарі виданню «ГОРДОН» заявив радник президента економіст Олег Устенко.
«Припускаю, що баталії навколо бюджету будуть розвиватися по висхідній і досягнуть першого максимуму просто перед місцевими виборами. Це дуже характерно для країни, яка опинилася на піку політичного циклу. Усі гравці за можливістю максимально намагатимуться використовувати будь-яку тему, здатну здобувати політичні очки. А бюджет – дуже благодатна тема. Потім дискусії трохи вщухнуть, але інтерес до економічного документа країни не зникне. Другий етап активізації дебатів навколо бюджету ми побачимо напередодні ухвалення закону, коли багато хто зрозуміє, що їхніх забаганок не задоволено, і почнуть подавати свої голоси» , – зазначив співрозмовник.
На його думку, проєкт бюджету відповідає поточній економічній ситуації.
«Я вважаю, що це непоганий документ у нинішніх умовах. Він не настільки поганий, як намагається дехто зобразити, але він і не настільки гарний, як хотілося б. Цей бюджет абсолютно типовий для посткризового року. У ньому немає чогось особливого, що робило б його проривним чи провальним. Так, у ньому великий дефіцит на рівні 6% ВВП. Це залишається предметом обговорення всередині парламенту, тому що забаганки українських депутатів високі. Я також розумію, що [міністру фінансів Сергієві] Марченку доводиться несолодко. у Мінфіну складна ситуація: з одного боку, є велика кількість констант (наприклад, витрати на безпеку й оборону, на медицину, фінансування дефіциту Пенсійного фонду – усе це неможливо змінювати у принципі), з іншого – у них є нові вступні, пов’язані зі збільшенням мінімальної заробітної плати. Виходить, що витратну частину держбюджету ніби як і можна обговорювати, але тільки в сенсі перерозподілу. Грубо кажучи, того, що ти перекладаєш з однієї кишені в іншу. Водночас загальний обсяг коштів, який є, уже визначено», – пояснив Устенко.
Він передбачає, що дефіцит бюджету спробують зменшити.
«Треба думати, де брати $10 млрд для покриття дефіциту, яких не вистачає. Я припускаю, зрештою буде компромісне рішення і дефіцит спробують зменшити. Це болісно, тому що відбудеться завдяки урізанню багатьох хотілок. Мінфін намагається робити крен на внутрішній ринок. Але це дуже оптимістичне припущення. Дефіцит, за логікою Мінфіну, мають на дві третини фінансувати коштом внутрішніх запозичень і на третину – зовнішніми. Це припустимо для країн, які легко продають свої зобов’язання на внутрішньому ринку. Для України це може стати проблемою, тому що історія торгівлею ОВЗГ уже пішла в минуле. Вона орієнтувалася на курсовий виграш, а тепер його немає. Тому, найімовірніше, дефіцит покриватимуть переважно зовнішніми запозиченнями», – вважає експерт.
Економіст зазначив, що не все однозначно і з наповненням бюджету.
«Дохідна частина бюджету формується завдяки тому, що визначено зростання економіки на рівні 4,5% ВВП, інфляція буде приблизно 7,5% (доволі низька для України, але вища, ніж цього року). Мінфін зовсім не проти, щоб змінилася ситуація і з’явився так званий додатковий фіскальний простір, наприклад, митниця і податкова показали кращий результат, ніж закладено в держбюджеті. Але зважають на консервативне припущення, що все збережеться на поточному рівні. Вони, у принципі, були б не проти погодитися на зрушення, про які говорять деякі депутати і які стосуються оподаткування. Але вони також розуміють, що це ризиковий захід в умовах нестабільного часу», – сказав Устенко.
Він підкреслив, що будь-яка зміна податкової системи у плані її лібералізації має позитивний середньостроковий і довгостроковий ефект, але в короткостроковій перспективі може спрацювати негативно.
«Як правило, податкові послаблення працюють у мінус у короткостроковій перспективі. Мінфін це чітко розуміє і буде відстоювати з калькулятором в руках будь-якого роду такі зрушення у плані податків. Також, я думаю, вони посідають консервативну позицію з питання, яке лоскоче нерви будь-якому мінфіну, – підвищення акцизів. Завдяки цьому можна швидко збільшити надходження, але виникають обмеження – а раптом контрабанда або контрафакт зростатимуть? Тому Мінфін працює в межах заданого сценарію, але базуючись на логіці того, що наступний рік – рік помірного відновлення», – заявив економіст.
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп від «Слуги народу» Данило Гетманцев заявив в інтерв’ю «Економічній правді» , яке було опубліковано 9 жовтня, що поданий Мінфіном проєкт бюджету на 2021 рік «жахливої якості». За його словами, до проєкту є маса зауважень. Зокрема відомство не вказало джерела покриття дефіциту бюджету.
Проєкт держбюджету на 2021 рік опублікували 14 вересня. Його доходи передбачено на рівні 1,071 трлн грн, витрати – 1,350 трлн грн і дефіцит – 270 млрд грн. Курс, на основі якого Міністерство фінансів вираховує основні показники на наступний рік, закладено на рівні 29,1 грн/$.
За даними представників фракції «Слуги народу», у проєкт держбюджету внесли 5 тис. правок. Законопроєкт про державний бюджет України розглядають депутати за процедурою трьох читань. Крайній термін затвердження документа – 1 грудня.
