Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Експертка зазначила, що перша і головна умова уряду, закріплена в законі, – добровільне з боку інвесторів у поновні джерела енергії (ПДЕ) зниження розміру «зелених» тарифів – було виконано відразу, НКРЕКП зменшила розмір цих тарифів із 1 серпня 2020 року, тобто за тиждень після ухвалення закону. Водночас питання оплати за електроенергію з ПДЕ досі залишається невирішеним.
«Як відомо, заборгованість за «зелену» електроенергію, що виникла протягом минулого року, сягнула 22,4 млрд грн. На сьогодні виробники «зеленої» електроенергії отримали лише приблизно 6,1 млрд грн, тобто 27% від розміру боргу за 2020 рік. Окрім того, як снігова лавина, зростає заборгованість уже й за цьогорічні постачання електроенергії. Положення закону передбачає, що задля забезпечення фінансової підтримки ДП «Гарантований покупець» щонайменше 20% від розміру «зеленого» тарифу має покриватися за рахунок бюджетних коштів. Саме з посиланням на дану норму закону НКРЕКП не врахувала такі витрати в тарифі на передачу електроенергії, що, звісно, призвело до недостатності коштів для оплати «зеленої» генерації», – ідеться в публікації.
Шмідт зазначила, що НЕК «Укренерго» протягом 2021 року відмовляється від підписання актів із ДП «Гарантований покупець» про послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел.
«І, як наслідок, – уже наявна заборгованість по оплаті виробникам «зеленої» електроенергії, яка на червень 2021 року становить уже приблизно 2,1 млрд грн», – повідомляють у статті.
Серед інших проблем із виконанням домовленостей авторка назвала «зелені» аукціони, які мали відбутися ще 2019 року, але їх запуск постійно відкладають.
«Закон №810-IX також містить у собі положення, які мали б пришвидшити запуск таких аукціонів, але цього досі так і не сталося. Як не відбулося встановлення передбачених на законодавчому рівні річної квоти підтримки та графіка проведення аукціонів, а також «індикативних прогнозних показників річних квот підтримки на наступні чотири роки, що йдуть за роком, на який встановлюється річна квота підтримки», – підкреслюють у публікації.
Ще одним порушенням угоди Шмідт вважає намір ввести акциз на «зелену» електроенергію.
«Своє занепокоєння через імовірне введення акцизу на «зелену» електроенергію та невиконання Україною своїх зобов’язань перед інвесторами вже висловили ЄБРР, Чорноморський банк торгівлі та розвитку, Нідерландська фінансова компанія розвитку, Американська торговельна палата, Інститут фінансування розвитку, Секретаріат Енергетичного співтовариства та інші міжнародні та національні організації. Ба більше, введення акцизу на «зелену» електроенергію загрожує багатомільярдними міжнародними арбітражами інвесторів проти України, як це сталося в Іспанії, Італії та Чехії», – пише Mind.
Контекст:
2 червня Кабінет Міністрів подав проєкт закону №5600, який зокрема передбачає введення акцизного податку на електроенергію, вироблену з поновних джерел енергії. 1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні.
У Європейському банку реконструкції і розвитку вважають, що плани Кабінету Міністрів України ввести акцизний податок на «зелену» електроенергію несприятливо позначаться на розвитку поновних джерел енергії в Україні.
Європейська бізнес-асоціація, Американська торговельна палата в Україні та Союз українських підприємців назвали цей законопроєкт «спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки».
Водночас наявні затримки з оплатою виробникам електроенергії з поновних джерел енергії вже загрожують подальшому розвитку цієї галузі в Україні, зазначено в ухваленій у середині лютого резолюції Європейського парламенту.
Міжнародна торговельна палата зверталася до влади України з вимогою виплатити борги за «зелену» енергію.
«Укррудпром» проаналізував судовий реєстр і з’ясував, що станом на 7 жовтня минулого року компаній, які подали позови до ДП «Гарантований покупець», було вже більше ніж 50, загальна сума збитків за позовними заявами на той момент перевищила 630 млн грн.
За інформацією «Головкому», позов проти України подала зокрема компанія Modus Energy, якою володіють громадяни Литви, про цей позов стало відомо 28 квітня 2021 року. Компанія заявила, що ДП «Гарантований покупець» змусило дочірні компанії Modus Energy підписати додаткову угоду, яка передбачає скорочення доходів.
Modus Energy розглядає це як ініціювання процедури розірвання договору купівлі-продажу «зеленої» енергії, який укладено до 2030 року. Позивач просить арбітражний суд визнати, що Україна порушила вимоги статей договору до Енергетичної хартії, зобов’язати країну виплатити відсотки на суми збитків, нарахованих арбітражним судом, і зобов’язати сплатити всі судові витрати.
