Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
«Пан [президент США Джо] Байден об’єктивно прийшов, коли 95% було вже протягнуто. Він прийшов, коли вже залишилося 120 км, якщо я пригадую. І навіть не дивлячись на те, що [попередній президент США Дональд] Трамп був проти і що санкції вводилися, газопровід тягнули. І Німеччина демонструвала егоїзм – свій національний егоїзм, який бачать Польща, Латвія, Литва, Естонія… Німеччина ж є лідером у Європейському союзі, лідером у цивілізованому світі. Польща подала до суду. Ми найняли лобістські компанії, які намагаються пояснити в Конгресі США, яка це буде катастрофа і для Америки, і для України», – розповіла політикиня.
Вона підкреслила, що Україні в цій ситуації здаватися не можна, незважаючи на будівництво «Північного потоку – 2», яке триває.
«Навіть якщо він буде побудований, газ по трубах потече не відразу, і потрібно боротися далі, не складати рук. Років два у нас ще є, але боротьба – це процес, який має тривати. І тут президент [України Володимир Зеленський] не вибирає слів, мені це дуже імпонує. Треба було і попереднім президентам так робити: не шукати собі вигоди і гарного реноме для себе коханого в Америці, а працювати на національний інтерес«, – зазначила Верещук.
Вона нагадала, що у другого президента України Леоніда Кучми був шанс побудувати іншу модель використання української газотранспортної системи, у якій брала б участь і Німеччина.
«Давайте подивимося на себе у дзеркало – і на 10–15 років тому. Згадаймо Леоніда Даниловича Кучму і газотранспортний консорціум. У 2002 році була запропонована модель, у якій була і Німеччина, але що тоді сказали? «Ніколи в житті, ніколи». Я пригадую тоді пророчі слова Леоніда Даниловича: «А і Б сиділи на трубі. А упало, Б пропало, пуста труба залишиться», – заявила народна депутатка.
Контекст:
Ідея створення газотранспортного консорціуму виникла 2002 року на переговорах тодішніх президента України Леоніда Кучми, канцлера ФРН Герхарда Шредера і президента Росії Володимира Путіна. У 2003 році створили ТОВ «Міжнародний консорціум з управління газотранспортною системою України», у якому по 50% належало «Нафтогазу» і «Газпрому». У процесі переговорів німецьку сторону було усунуто з угоди. Проєкту так і не реалізували, тому що акціонери по-різному бачили, як має працювати це підприємство і хто буде керувати українською ГТС.
«Північний потік – 2» має зв’язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. З кінця 2019 року на проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, накладено американські санкції, які неодноразово розширювали. Будівництво заморозили, коли було побудовано 93% газопроводу, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG. За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в «Газпромі» заявляли, що мають намір ввести «Північний потік – 2» в експлуатацію цього року.
Вартість проєкту «Північний потік – 2» – €9,9 млрд, його фінансують російський «Газпром» і п’ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають «Північний потік – 2» загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу «Північний потік – 2» або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала рішуче проти будівництва «Північного потоку – 2». Проте 18 травня видання Axios написало, що його адміністрація не вводитиме санкцій щодо компанії-оператора газопроводу Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Голова комітету Сенату США з міжнародних відносин Боб Менендес засудив зупинку санкцій проти компанії Nord Stream 2 AG, оператора газопроводу «Північний потік – 2». Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу «Північний потік – 2».
21 травня Сполучені Штати включили до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов’язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
