Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
У 2020 році територією України в Євросоюз транспортували 55,8 млрд м³ російського газу, це був найнижчий показник за сім років, повідомляли у ТОВ «Оператор ГТС України».
Чиновник не має сумнівів, що Росія використовуватиме газ не як товар, а як політичний інструмент. У цьому разі головною проблемою є монопольне становище «Газпрому» на експорт.
«Якби інші компанії мали доступ до цього газу, якби було застосовано Третій енергопакет у повному обсязі, а ми дуже сподіваємося на це і боремося, то це одна ситуація. А коли монополія очевидна, це величезна проблема з точки зору можливої втрати транзиту. І не лише для нас, а й для Європи«, – пояснив Галущенко.
Якщо після запуску «Північного потоку – 2» на транзит української ГТС припаде лише 15 млрд м³, «абсолютно очевидно, що утримувати її не зможемо», сказав він.
Україна веде переговори щодо газу з Туреччиною, іншими компаніями і країнами, підсумував Галущенко.
Контекст:
30 грудня 2019 року «Нафтогаз» і «Газпром» підписали новий контракт на транзит газу строком на п’ять років. Мінімально гарантовані обсяги прокачування за новою угодою «качай або плати» становлять 65 млрд м³ газу в перший рік і по 40 млрд м³ протягом наступних чотирьох. Український президент Володимир Зеленський зазначав, що у межах п’ятирічного контракту з транзиту газу Україна отримає понад $7 млрд.
«Північний потік – 2» має зв’язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газогону розпочали у 2018 році. Із кінця 2019 року проєкт та компанії, що беруть у ньому участь – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газогону, за рік, у грудні 2020 року, його поновили.
Оператор газогону Nord Stream 2 AG у липні 2021 року зазначав, що «Північний потік – 2» готовий на 99%. За даними Bloomberg, прокладання «Північного потоку – 2» можуть завершити до 12 вересня.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають «Північний потік – 2» загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газогону, однак наприкінці травня Байден назвав «контрпродуктивним» із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти «Північного потоку – 2», оскільки газогін «практично закінчено».
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газогону «Північний потік – 2». Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або «здійснить подальші агресивні дії проти України». Згідно з угодою, транзит територією України після введення в дію газогону має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит спливає 2024 року).
Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня зобов’язав оператора газогону бути незалежним від «Газпрому» і дотримуватися європейського законодавства. Гендиректор «Оператора ГТС України» Сергій Макогон заявив, що це «саме те, на чому наполягає Україна».
У Кремлі вважають, що проблеми, пов’язані з рішенням німецького суду, який не звільнив газогін «Північний потік – 2» від виконання правил Європейського союзу, є корпоративним питанням. «Газпром» має самостійно ухвалювати рішення про подальші дії в умовах, що склалися, заявляв спікер Кремля Дмитро Пєсков.
