Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
«З нашого особистого досвіду, єдиний рецепт успіху – мати можливість протистояти Путіну, не умиротворювати його, не шукати компроміс чи перезавантаження стосунків із Росією. Ідеться лише про те, щоб бути сильними, щоб вони відчували і розуміли силу. Це єдина мова, яку вони розуміють. Ми маємо захищати наш європейський вибір, тому компроміси тут недоречні. А ще ми повинні продовжити працювати, щоб стати успішною, процівітаючою і сильною країною», – розповів Вітренко.
За його словами, Україна знає, як захищатися та відстоювати інтереси країни у протистоянні з Путіним.
«До 2014-го Україна щороку в середньому платила на $5 млрд більше за російський газ, ніж отримувала від його транзиту. Тобто гроші йшли з України в Росію. Ми змінили це. Ми змусили Росію платити більше за транзит. Через Стокгольмський арбітраж ми змусили доплатити нам $5 млрд. При цьому ми успішно захистилися від позовних вимог «Газпрому», загальна сума яких становила близько $100 млрд», – наголосив голова НАК.
Він додав, що завдання України – зробити так, щоб Росія не могла її обійти під час постачання газу до Європи.
«Попри те, що «Північний потік – 2» побудований, він не почав працювати. І ми успішно боремося проти запуску цього газогону, тому що він не відповідає європейським правилам. Але безпековий аспект у цьому конкретному питанні набагато важливіший, ніж економічний. Добре, це почали розуміти й наші міжнародні партнери», – сказав Вітренко.
Голова «Нафтогазу» в інтерв’ю ВВС нагадав, що 2014 року Росія напала на Україну, незаконно анексувала Крим та окупували частину Донбасу, і відтоді українці живуть в умовах війни, але Україна знає, що робити, щоб не бути захопленою.
«Ми успішні в обороні своєї країни. Росія – одна з найсильніших країн із військової точки зору, але ми успішно протистоїмо їй на всіх фронтах. Наприклад, у 2014 році вони перервали поставки газу в Україну, але ми змогли знайти альтернативу і не опуститися на коліна, як на те сподівався Путін. Я сім років живу з відчуттям того, що повномасштабна війна і подальше вторгнення є можливими. Рік тому теж було подібне скупчення військ на кордоні та ризик подальшого вторгнення. Але ми знаємо, що робити, щоби не бути захопленими. Ми маємо бути сильними, щоб не виглядати як ті, кого можна легко загарбати. Путін шукає певний привід, він хоче, щоб Україна спочатку стала слабшою. І з усіма цими економічними труднощами, які він спричиняє в Україні, він хоче зробити її більш вразливою. Інакше він не ризикне нападати, не маючи приводу та розуміючи, що це не пройде легко, як прогулянка в парку», – упевнений голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко.
https://www.facebook.com/YVitrenko/posts/469509744829929
Контекст:
З осені 2015-го Україна не імпортує природного газу за контрактом із «Газпромом», закуповуючи газ на своєму західному кордоні.
У 2021 році «Нафтогаз» перерахував до держбюджету України 116 млрд грн, що на 13 млрд грн (або на 12,6%) більше, ніж 2020 року, повідомляв Вітренко.
З 2021 року на ринку газу у Європі фіксують дефіцит, який спровокував зростання цін. Якщо на початку року ф’ючерси на газовому хабі TTF у Нідерландах коштували приблизно $250 за 1000 м³, то у вересні ціна на газ у Європі вперше в історії подолала позначку $1000, а 6 жовтня оновила історичний максимум – понад $1900 за 1 тис. м³. До кінця листопада вартість газу знизилася майже удвічі й не перевищувала $1000 за 1 тис. м³, але вже 21 грудня вартість на газовому хабі TTF у Нідерландах перевищила $2000 за 1 тис. м³. 14 лютого 2022 року на відкритті торгів ціни на газ у Європі перевищували позначку $1100 за 1 тис. м³.
Поштовхом до зростання цін стали результати аукціону, на якому російський «Газпром» відмовився бронювати додаткові потужності для транзиту через Україну, писало агентство РБК, а також заяву 13 грудня нового міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок, що наразі газопровід «Північний потік – 2» не можна запускати через невідповідність енергетичному праву ЄС.
