Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Згідно з публікацією, головними проблемами паливного ринку є оптимізація оподаткування на АЗС (так звані скрутки) та малі нафтопереробні підприємства (так звані міні-НПЗ).
За словами директора «Консалтингової групи А-95» Сергія Куюна, міні-НПЗ не відповідають нормам пожежної безпеки, екологічним, промисловим нормам безпеки, бо це потребує дорогих установок.
Зі свого боку директор із комерційних питань «Укргазвидобування» Сергій Федоренко зазначає, що навіть незважаючи на очевидні порушення, міні-НПЗ і далі працюють, оскільки дуже часто вони фінансують місцеві еліти.
«Це генератор хабарів, чорного кешу. Власник цього міні-НПЗ заробляє на різниці в акцизі. Не сплачуючи акцизного податку, вони можуть заробляти приблизно 6–8 грн за літр. Цим заробітком вони діляться з тими місцевими органами, які відповідальні за контроль такої законної діяльності. Ця історія триває десятки років. Кожний новий начальник регіонального підрозділу, який туди приходить, найімовірніше, одержує інформацію, хто, скільки й коли має занести з кожного такого об’єкта. А часто колишні чи нинішні представники влади регіонів є співвласниками або власниками таких підприємств», – розповідає Федоренко.
Також, за словами Федоренка, такі підприємства нерідко випускають продукцію із сировини, яку було вкрадено у державних та приватних видобувних компаній.
У Нафтогазовій асоціації України зазначають, що сьогодні в Україні міні-НПЗ можуть називати будь-яку нафтобазу, де є можливість змішувати «щось із чимось». Водночас її розташування, виробничі установки, технологічна інфраструктура зазвичай не відповідають промисловим вимогам до виробництва пального.
«Там є в переробленні якась частина нафтогазової сировини, вона може бути або куплена, або вкрадена. Але технологія однаково не дає можливості виготовити з неї якісне пальне, що відповідає стандарту Євро-5, визначеному в Україні. Тому в сировину запускають різні октанові добавки, присадки, суміші. Отриманий «продукт» у документах із міні-НПЗ називають по-різному: десь – «бензин» або «дизель» і продають на АЗС, а десь – «розчинник», і з такими документами він їде до кінцевих споживачів», – кажуть у НАУ.
Міні-НПЗ продають свою продукцію через цілком легальні мережі АЗС та через так звані сірі заправки. За даними асоціації, низка законодавчих ініціатив, підготовлених та ухвалених в Україні, дала змогу провести масові перевірки, унаслідок яких повністю «чорних» АЗС практично не залишилося: вони або закрилися самі, або їх демонтували правоохоронці.
«Але якась частина з них мімікрувала під легальні станції. Вони, нормально не відбудовані, введені в експлуатацію з недотриманням усіх нормативних вимог, зокрема протипожежних, знайшли лазівки та способи у законодавстві, як себе легалізувати. Вони дістали ліцензії, але, як і раніше, залишаються тими самими «забірними бочками», ми їх називаємо «сірими» заправками», – кажуть у НАУ.
Водночас чесному бізнесу, який сплачує всі податки, дуже складно конкурувати з тими, хто не сплачує акцизів та ПДВ. В асоціації зазначають, що в українських реаліях загальний обсяг ринку споживання нафтопродуктів поділяють на компанії, які сплачують податки та ведуть свою діяльність законно, та на компанії, які працюють напівлегально.
«Якщо значні обсяги продажу нафтопродуктів у роздробі «перетікають» до тих, хто працює «у сіру» або «в чорну», то у цивілізованих учасників ринку обсяги доходів падають. А постійні витрати залишаються такими самими: податок на землю, зарплата персоналу та податки на неї, комунальні платежі тощо – треба платити щомісяця, незалежно від того, скільки ти продав пального», – пояснюють в НАУ.
В асоціації вважають, що для обілення ринку владі потрібно зробити п’ять кроків: ввести акциз на розчинники, які міні-НПЗ ввозять у країну і змішують із пальним заради економії, зробити публічною інформацію про сплачені податки кожним учасником ринку, що дасть можливість суспільству побачити та зрозуміти, хто з гравців ринку грає за правилами, а хто ні, повноцінно використовувати вже наявні системи електронного адміністрування реалізації палива (СЕАРП), що дало б змогу правоохоронцям побачити абсолютно всі трансакції з пальним, виявляти «аномалії» та за їхньої наявності ставити запитання, зняти мораторій на позапланові фактичні перевірки, який запровадили 2020 року у зв’язку з епідемією коронавірусу, анулювати ліцензії, незаконно отримані «сірими» АЗС.
Зі свого боку Куюн зазначає, що хоч попередня кампанія боротьби з нелегальним ринком нафтопродуктів і була радше «показухою», сьогодні це питання справді є в пріоритеті в уряді.
А голова парламентського комітету з питань фінансів, митної та податкової політики Данило Гетьманцев вважає, що правоохоронці мають усі повноваження для боротьби з тіньовим ринком нафтопродуктів. На засіданні комітету 20 жовтня закликав контролювальні відомства активізувати свою роботу за двома напрямами: боротьби з міні-НПЗ та моніторингу податкового навантаження під час роздрібної реалізації нафтопродуктів. За словами голови комітету, податкове навантаження на різні мережі АЗС відрізняється у десятки разів, що дає силовикам підстави зайнятися компаніями, які оптимізують сплату податків.
