Відстрочення запровадження касових апаратів для фізосіб-підприємців до 2022 року – одне із порушень Україною зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом. Про це 2 грудня написав у Fаcebook ексглава Державної податкової служби Сергій Верланов.
«Відхід від наших зобов’язань у цьому питанні можна було б легко пояснити нашим партнерам, якби це був поодинокий форс-мажор. Але насправді влада повністю або частково провалила виконання майже всіх пунктів, зафіксованих у меморандумі», – йдеться у пості.
На думку Верланова, з-поміж усіх домовленостей «виконали на папері» лише розроблення організаційних структур податкової та митної служб як юридичних осіб. Натомість не створили централізованого підрозділу з управління ризиками, що має вибирати справи для перевірки, не скасували системи планових перевірок, не запровадили тестування консолідованих юросіб у пілотних установах податкової та митної служб.
«Хоча ще не всі терміни сплинули, очевидно, що чотири тижні, що залишилися, вже нічого не змінять, і домашнє завдання Україна, з високою долею ймовірності, не виконає. На жаль, все це означає, що найближчим часом на черговий транш від найбільшого фінансового партнера України нам очікувати не варто. Попри активні спроби керівництва країни переконати громадськість у зворотному», – підкреслив Верланов.
Він запропонував владі «припинити брехню та окозамилювання і системно й наполегливо працювати відповідно до укладених угод».
«Перефразовуючи класика, МВФ – не благодійна організація і не банкомат. Природно, що від України вимагають реальних реформ, а не їхню імітацію», – зазначив ексглава ДПС.
https://www.facebook.com/s.verlanov/posts/113403223927834
20 вересня 2019 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт, що дає змогу використовувати програмні реєстратори розрахункових операцій (РРО) разом із традиційними, а також зобов’язує фізосіб-підприємців застосовувати РРО. Водночас запровадження програмних РРО не стосується фізосіб, а також фізосіб-підприємців, які перебувають в першій групі оподаткування. 17 грудня його підписав президент України Володимир Зеленський.
Норма про застосування РРО фізособами-підприємцями з другої до четвертої групи, а також усіма ФОП із «групи ризику» (інтернет-магазини; кур’єрські служби; реалізатори складної побутової техніки й електроніки, на яку видається гарантія; продавці ювелірних виробів, запчастин, уживаних товарів; ресторани, кафе; туристичні агентства, готелі, послуги бронювання) мала набути чинності з 1 січня 2021 року. Із 1 квітня 2022 року застосовувати РРО мали всі групи ФОП, окрім першої.
Верховна Рада 17 листопада не змогла ухвалити у першому читанні законопроєкт №4313-д про відстрочення запровадження касових апаратів для підприємців.
1 грудня у Києві під стінами Верховної Ради відбувалася акція протесту підприємців «SaveФОП» , яку організував «Союз захисту підприємництва». Її учасники вимагають ухвалити законопроєкти про спрощену систему оподаткування малого і середнього бізнесу, а також скасувати запровадження фіскальних касових апаратів.
Верховна Рада 1 грудня ухвалила розроблений профільним комітетом законопроєкт №4439-д, який передбачає відстрочку до 1 січня 2022 року взапровадження обов’язкових касових апаратів для фізичних осіб – підприємців другої – четвертої груп. Також парламент скасував кешбек – норму про компенсацію покупцям за скаргами про порушення встановленого порядку здійснення розрахункових операцій частини суми штрафних санкцій, застосованих до бізнесу.
Україна співпрацює з МВФ за новою програмою stand-by. Виконавча рада Фонду схвалила її 9 червня цього року. За нею передбачають виплатити Україні $5 млрд чотирма траншами. 12 червня Україна отримала $2,1 млрд першого траншу.
Марченко говорив у вересні, що до кінця року Україна розраховує отримати від МВФ два транші по $700 млн. Однак заступник голови Нацбанку України Дмитро Сологуб вважає, що таку можливість уже втратили і потрібно намагатися отримати один. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що в нинішній ситуації економіці України потрібні гроші МВФ .
«Вигідно нам, невигідно – зараз це як кров для організму людини», – пояснював він.
Голова Нацбанку України Кирило Шевченко заявляв, що МВФ «висловлює певне занепокоєння щодо антикорупційної політики».