«Уряд сусідньої країни надає місцевим мешканцям гранти практично на всі сфери життя – від освіти до церков. […] Усього за останні 10 років тільки з одного урядового фонду закарпатські парафії отримали понад 6,8 млрд форинтів, або майже €22 млн (це без урахування заходів, окремо організованих церквою, на кшталт дитячого табору або мовних курсів)», – ідеться в розслідуванні.
Журналісти підкреслюють, що ця сума в півтора раза більша за річний бюджет Закарпатської області.
«Схеми» зауважують, що в Закарпатській області легко відрізнити церкви, які отримують фінансування з Угорщини – «біля них обов’язково буде розклад богослужінь угорською мовою або ж за угорським часом».
Крім того, гроші виділяють на розвиток приватного туристичного бізнесу, підтримку ЗМІ угорською мовою.
Журналісти виявили, що фінансування з Угорщини розподіляють на Закарпатті і персонально, і організаціям.
Дані українські журналісти дістали у співпраці з розслідувачами зі Словаччини, Хорватії, Румунії, Сербії та Словенії в межах проєкту Hungarian money («угорські гроші»).
Контекст:
Відносини Києва і Будапешта погіршилися
Після ухвалення в Україні у вересні 2017 року закону «Про освіту» відносини України та Угорщини погіршилися. Згідно з нормами цього документа, розширено використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила занепокоєння про майбутнє угорської меншини в Україні.
Українська сторона пояснювала, що в угорських школах на Закарпатті українську мову викладали в такому мізерному обсязі, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміють. Отже, у них виникають проблеми під час вступу до українських університетів і пошуку роботи.
Також в Угорщині вважають неприйнятним ухвалений 2019 року закон про функціонування української мови як державної. Глава МЗС Угорщини Петер Сіярто говорив, що цей закон порушує права угорської меншини в Україні.