Цей документ відкриває можливості для сил безпеки і оборони України закуповувати необхідні товари, роботи й послуги через спеціалізовані міжнародні організації.
Серед цих організацій: Агенція НАТО з питань зв’язку та інформації (NATO Communications and Information Agency), Агенція НАТО з підтримки та постачання (NATO Support and Procurement Agency) і Програма уряду США «Міжнародні військові продажі» (Foreign Military Sales).
За словами міністра оборони Андрія Тарана, ухвалення постанови відкриває для України перспективу закупівлі за кордоном відсутніх на вітчизняному ринку робіт, послуг і товарів без посередників, а також створить умови для оптимізації витрат оборонного бюджету.
«Окрім того, це сприятиме налагодженню взаємодії та посиленню взаємосумісності з НАТО, а також виконанню Україною укладених міжурядових і міжвідомчих угод», – додав міністр.
Контекст:
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики «позаблоковості». Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У квітні цього року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна створює національну систему переходу на стандарти НАТО, а її запуск дасть Україні можливість прискорити свій шлях до членства в Північноатлантичному альянсі.