«Це глобальний світовий тренд. І зумовлений він двома ключовими речами. З одного боку це екологія, адже переробка, вироблення металу з брухту скорочує десь на 70% енергоресурси та десь на 60% викиди шкідливих речовин у повітря. Тобто це про екологію і про економіку», – повідомив експерт.
Він додав, що всі країни зараз прагнуть використовувати сировину повторно, оскільки виробництво руди стає все дорожчим, і Україна також має прагнути до перероблення брухту всередині країни, а не вивозити його за кордон.
«Якщо ми будемо продовжувати рухатися у вільному плаванні, то ми залишимося без сировини. Що це означає для України? Якщо при діючому експортному миті у €58 за тону, то за оцінками нашого центру до кінця року Україна експортує приблизно 1,5 тис. тонн брухту. Держава від цього отримує в бюджет приблизно 3 млрд грн у результаті сплати цього експортного мита», – розповів Гужва.
Якщо ж брухт залишатиметься у країні, то Україна зможе отримати втричі більше, вважає він.
«За 1,5 тис. тонн металу ми могли б виробити приблизно 10 тис. тонн сталі. При цьому металургійні підприємства заплатили б до бюджету, підкреслюю, 15 млрд грн податків. А якщо брати суміжні галузі економіки, то це мова йде про 85 млрд ВВП», – заявив керівник аналітичного центру розвитку ринкової економіки CMD Ukraine.
Контекст:
«Мінпром» повідомляв із посиланням на дані Держмитниці, що експорт українського брухту зростає із середини весни: у квітні він становив 38 тис. тонн, у травні – 60 тис. тонн, у червні – 85 тис. тонн.
У червні 2021 року об’єднання підприємств «Укрметалургпром» і профільна асоціація «Укртрубопром» звернулися до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням ввести тимчасову заборону на експорт брухту з України до 31 грудня 2023 року.
Металургійний комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг» підтримав цю ініціативу.