«Визначено чіткий строк введення в дію нових еконормативів відповідно до НДТМ (найкращі доступні технології та методи керування. – «ГОРДОН«) – починаючи з 1 січня 2028 року. З огляду на досвід країн ЄС деякі з яких й досі впроваджують НДТМ, такі терміни в поточній економічній ситуації виглядають нереалістично для України», – ідеться в заяві.
Влада в Україні не запропонувала, з яких джерел мають фінансувати екологічну модернізацію промисловості, пишуть автори, так витрати ляжуть тільки на бізнес, у якого немає на це коштів – суму, яка необхідна на такі зміни, оцінюють у розмірі $10 млрд.
«У проєкті закону №4167 зберігається відсутність розуміння потенційних джерел фінансування екомодернізації або стимулів державної підтримки для підприємств, що впроваджуватимуть НДТМ», – підкреслили в ЕВА.
Вказівки для Кабінету Міністрів розробити державну цільову програму з екомодернізації в умовах дефіциту бюджету недостатньо для розв’язання проблеми, вважають в асоціації.
«Сподіваємось, консенсус буде знайдено і реальна, а не на папері, реформа контролю промислового забруднення в Україні таки відбудеться», – резюмували в Європейській бізнес-асоціації.
Контекст:
Законопроєкт №4167 про запобігання, зменшення та контроль над забрудненнями, які виникають унаслідок промислової діяльності, наразі на розгляді Верховної Ради з вересня 2020 року. У лютому і травні 2021-го парламент не зміг ухвалити документ, зараз його передали на доопрацювання в профільний комітет.
Президент України Володимир Зеленський заявляв, що протягом 10–12 років промисловість має пройти модернізацію і скоротити викиди.
Заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський (фракція «Слуга народу») вважає, що Україна не має брати на себе нереальних зобов’язань щодо строків проведення екомодернізації, а державі варто надати підтримку промисловості на переоснащення, як це роблять країни ЄС.