Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
«Основні надходження передбачалися за рахунок руди. Але її ціна впала нижче за $100/т. Удар по фермерах, яким хочуть запровадити мінімальні податкові зобов’язання і в чотири-п’ять разів збільшити мінімальний податок на землю, згідно з поточною версією, відклали до 2023 року. Податок на землю стягуватимуть у 2023 році за підсумками 2022 року. ПДВ щодо будівництва вже прибрали. Можливо, держава зможе отримати щось від екологічного податку. Але загалом, за моєю оцінкою, максимум, що вони зможуть зібрати, – це додатково 5–10 млрд грн», – пояснив Монін.
Він додав, що наповнювати державний бюджет можна коштом інших джерел, не підвищуючи податки для бізнесу, і в бюджеті на наступний рік є резерви на 110 млрд грн.
«Це передусім доходи від імпорту: ПДВ, імпортний акциз і мито. Є резерви й за неподатковими доходами, мінімум на 45–50 млрд грн. За моєю оцінкою, на економічну діяльність у поточному році буде витрачено близько 250 млрд грн. А до консолідованого бюджету на 2022 рік Мінфін заклав лише 199 млрд, тобто на 20% менше. Але, незважаючи на це, він рапортує про збільшення на рівні держбюджету», – зазначив експерт.
Мінін переконаний, що всі економічні витрати бюджету-2022, прив’язані до законопроєкту №5600, можна виконати й без нього, водночас базовий дефіцит бюджету становитиме 2,2% від ВВП, що набагато нижче від того прогнозу Міністерства фінансів.
Контекст:
Законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» зареєстрували у Верховній Раді 2 червня, його ініціатором став Кабмін.
Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні говорили, що зміни дадуть можливість збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення стосуватимуться тільки великого бізнесу і не зачеплять загальнодержавних податків для громадян, а також малого та середнього бізнесу.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розкритикувало законопроєкт, у відомстві зазначили, що він містить корупційні чинники та низку інших порушень, тому його потрібно суттєво доопрацювати. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті 8 червня.
1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні.
