Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Зареєстровані в Раді законопроєкти, які змінюють процедуру екологічного контролю підприємств, мають на меті корупційний тиск на підприємства замість вирішення екологічних проблем в Україні. Про це у своєму блозі на «Цензор.НЕТ» написав політолог Кирило Сазонов.
У Раді зареєстровано законопроєкт «Про державний екологічний контроль». Вивчивши його, Сазонов дійшов висновку, що документ «заточений» на те, щоб зручніше було «кошмарити» підприємства-забруднювачі, а не на вирішення проблем з екологією і здоров’ям людей. За його словами, у законопроєкті прописали однакові штрафи за наднормативне використання природних ресурсів, які застосовуватимуть як до малих, так і до великих підприємств.
«Тобто якщо представник МСБ, який вижив попри відсутність держпідтримки в карантино-кризу, використовує у своєму шиномонтажі три наднормативні кубометри води, його оштрафують так само, як і будь-який феросплавний завод, який перебере 3 тис. м³. І якщо ви думаєте, що у випадку з шиномонтажем справа дійде до штрафу, то помиляєтеся – держекоконтролеру дадуть хабар, для чого і з’явилася в законі ця безглузда норма, – вважає Сазонов. – Друге – правовий нігілізм найвищого порядку. Беремо той самий шиномонтаж, приміщенням якого володіє дрібний підприємець. Законопроєкт дає право екоконтролю в разі позапланових перевірок вриватися на підприємства без погодження з іншими органами влади».
Він додав, що виробництво можна повністю зупинити через початок перевірки.
«Нововведення також дає право зупиняти підприємство на три дні на час екоперевірки. Уявляєте, скільки десятків (а то й сотень) мільйонів втратить, скажімо, хімічний завод, якщо на вимогу держекоконтролерів його зупинять на три дні для перевірки? І скільки грошей втратять підприємства, яким через зупинку хімзаводу не надійде вчасно необхідна їм селітра або амофос?» – обурився політолог.
Він зазначив, що це найкращий привід для шантажу і вимагання, оскільки власник великого підприємства волітиме краще передати пухкий конверт із грошима екоконтролеру, ніж зупинити виробництво на три дні.
«Схоже, зовсім не поліпшення екології було справжньою метою розробників законопроєкту «Про державний екологічний контроль», – резюмував Сазонов.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкти про державний екологічний контроль (№3091 і №3091-1) і законопроєкт про основи проведення позапланових заходів контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища (№3417).
Із їхньою критикою 26 червня виступила Професійна асоціація екологів України. За словами експертів асоціації, у короткостроковій перспективі це дійсно може дещо поліпшити стан довкілля в окремих аспектах, але через повну зупинку і банкрутства підприємств.
«Розуміючи спільну відповідальність за стан довкілля, ми не можемо в такий скрутний для країни час підтримувати відверто недосконалі законопроєкти, користь від яких сумнівна, а шкода очевидна», – написано в заяві.
Гендиректор «Укркоксу» Анатолій Старовойт вважає, що ухвалення цих законопроєктів може призвести до зриву технологічних процесів на металургійних підприємствах і збільшення викидів заводами.
Європейська бізнес-асоціація закликала Верховну Раду реформувати механізм збирання та використання екологічного податку. У зв’язку з цим бізнес-спільнота пропонує дозволити підприємствам використовувати до 70% коштів екологічного податку на інвестиції у природоохоронні заходи. На їхню думку, такий крок дасть змогу підвищити ефективність використання коштів у частині впливу на екологічну обстановку, оскільки промислові підприємства розуміють, завдяки реалізації яких заходів можна знизити навантаження на довкілля. Зараз екоподаток розподіляють між бюджетами різних рівнів у таких пропорціях: місцевим бюджетам – 55%; держбюджету – 45%.
За оцінкою експерта, голови Центру екології та розвитку нових технологій Владислава Антипова, кошти від екоподатку, які сплачують промислові підприємства, не використовують за призначенням і спрямовують на погашення дефіциту бюджету за соціальними виплатами, писало «РБК-Україна».
