Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
«Це і ведення книг обліку, і інвентаризація, рух товарних засобів зі складів у магазин, ведення РРО, запровадження нових форм. У нас же мікропідприємництво – це 90% людей, це не підприємці, по суті. Це люди, котрі просто виживають за рахунок підприємництва. І ось це ускладнення ведення бізнесу для них – це додаткові накладні витрати, їм потрібно буде брати якихось бухгалтерів, консультантів, тобто це все погіршення їхньої можливості виживати», – розповів Кущ.
Він зазначив, що законопроєкт запроваджує податок для жителів сільської місцевості, які вирощують для продажу продукцію на своїх ділянках, що стане для них непосильним. І багато хто змушений буде продати свою землю і їхати в місто.
«Вишенька на торті – це 12 мінімальних зарплат, це якщо перевищує твій дохід 12 мінімальних зарплат від овочівництва, то ти маєш сплачувати 18% прибуткового податку. Причому якщо раніше прив’язували до площі ділянки, брали, наприклад, два гектари, тобто це лише від двох гектарів розпочиналася така норма. А тепер забрали норму 2 га. Тобто ти можеш вирощувати хоч на 50 сотках цей урожай овочів, але якщо ти заробив понад 78 тис. грн на рік на цих овочах – значить, ти маєш сплачувати прибутковий податок 18% за овочівництво», – пояснив економіст.
Контекст:
Законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» зареєстрували у Верховній Раді 2 червня, його ініціатором виступив Кабмін.
Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні говорили, що зміни дадуть змогу збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення стосуватимуться лише великого бізнесу та не торкнуться загальнодержавних податків для громадян, а також малого та середнього бізнесу.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розкритикувало законопроєкт, у відомстві зазначили, що він містить корупційні фактори та низку інших порушень, тому його необхідно суттєво доопрацювати. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті 8 червня.
1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні, 30 листопада – у другому. Розглядали документ за спецпроцедурою, яка обмежує час на розгляд поправок (загалом їх подали понад 11 тис.).
Розгляд проєкту у другому читанні неодноразово переносили. Нардеп від «Слуги народу», голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснював це консультаціями, які «стосувалися найболючіших питань для великого бізнесу». За його словами, ресурси законопроєкту №5600 визначено у проєкті держбюджету на 2022 рік.
Нардепи подали низку проєктів постанов про скасування законопроєкту, але 14 грудня усі з них відхилила Рада, документ підписав спікер і передав на підпис президенту.
