Він нагадав, що 16 вересня Світовий банк повідомив про свою відмову надалі публікувати дані щорічного звіту власного проєкту Doing Business Project, які стосуються простоти ведення бізнесу в різних країнах. Причиною відмови стала недовіра чинного керівництва банку до методології та підсумків цих досліджень.
Гмирін зазначив із посиланням на публікації у ЗМІ, що нібито фахівці, які досі займалися проєктом, виявилися заангажованими на користь однієї з країн. Зокрема, ідеться про нинішню директорку-розпорядницю Міжнародного валютного фонду Крісталіну Георгієву, яка раніше працювала виконавчою директоркою Світового банку. Георгієва нібито тиснула на підлеглих із проєкту Doing Business, щоб ті у своїх висновках підвищили рейтингові показники Китаю.
Цей скандал може мати негативні наслідки для економічних перспектив України, вважає Гмирін. За його словами, протягом останніх років Кабмін доклав чимало зусиль і часу для того, щоб поліпшити позиції країни в рейтингу Doing Business. Уряд робив це в розрахунку на те, що вище місце і, відповідно, довіра до України спонукають іноземних інвесторів вкладати більше грошей в українську економіку. Цей розрахунок був логічним, вважає експерт.
«Я не вважаю, що всі наші попередні зусилля є марними. По-перше, репутаційний удар по Doing Business Project ще не означає цілковитої втрати довіри до нього з боку інвесторів. Зважте: звинувачення стосувалися конкретного посадовця, а не рейтингу в цілому. По-друге, фактор простоти ведення бізнесу розраховують не лише фахівці Світового банку, а й інші провідні рейтингові компанії. Як такого універсального економічного рейтингу, який би оцінював інвестиційну привабливість тієї чи іншої країни, у світі не існує. Кожен учасник ринку може розробити власну шкалу оцінювання стану національної економіки – питання лише в тому, що деякі (особливо профільні) рейтингові агентства мають більшу авторитетність порівняно з іншими», – пояснив він.
Гмирін зазначив, що, вирішуючи, де ефективніше розмістити кошти, бізнес серед іншого спирається на аналітику провідних рейтингових агентств світу, таких як AM Best, Fitch, Moody’s, Standard & Poor’s.
«Саме тому, вважаю, український уряд має зосередитися не стільки на досягненні високого показника у світових рейтингах, скільки на проведенні якісних змін в економіці країни. І тут я вкотре мушу нагадати про важливість комплексних і системних реформ. Тих, які передбачають реструктуризацію податкових і контролюючих органів, централізацію їхніх функцій, якнайширшу лібералізацію системи оподаткування, проведення справжньої амністії капіталів і запровадження податку на виведений капітал, автоматизацію і цифровізацію адміністрування податків, скорочення адміністративного тиску на бізнес тощо. Ми повинні змінити саму філософію чинної податкової системи – з репресивної на стимулюючу. Адже саме це спонукатиме інвесторів вкладати кошти в Україну», – вважає юрист.
Гмирін нагадав, що рейтинг Світового банку свідчив про рівень простоти відкриття і ведення бізнесу, наявності розумних правил його регулювання, гнучкості в оподаткуванні, одержанні доступних кредитів, можливості законодавчого та фактичного (у судах) захисту прав інвесторів. Складати рейтинг Doing Business Project міжнародна фінансова організація почала з 2003 року, його застосовували для 190 країн світу. За словами автора, кожен український уряд прагнув отримати для своєї держави вище місце в цьому списку. Як наслідок, за 11 років Україна піднялася зі 142-ї на 64-ту позицію.
Юрист підкреслив, що не береться судити, чи були в рейтингу насправді маніпуляції.
«Однак, якщо вони мали місце, тоді аудиторам доведеться з’ясувати, чи сама пані Георгієва їх ініціювала, чи, можливо, підтасовка показників носила системний характер. За будь-якого варіанту репутація Doing Business зазнала серйозного удару, і для України це матиме не найкращі наслідки. Особливо якщо зважити, скільки зусиль наші високопосадовці витратили на завоювання довіри серед фахівців цього проєкту Світового банку. Вочевидь, Кабміну доведеться вносити зміни в національну програму розвитку економіки, зокрема в тій її частині, яка передбачає входження України до топ 30 рейтингу Doing Business, і шукати інші бенчмарки для постановки стратегічних цілей», – зазначив він.
Головні критерії для таких рейтингів є універсальними, написав Гмирін: це мінімальний фіскальний тиск держави на бізнес, загальна платоспроможність населення, оптимальна капіталізація банків і стабільність фінансової системи, гнучка монетарна політика, правова захищеність інвесторів, ефективне антимонопольне регулювання, політична стабільність та інші фактори.
«Якщо Кабміну вдасться поліпшити перелічені показники, позиції України в усіх провідних економічних рейтингах неодмінно зростуть. І тоді в разі чергового скандалу, подібного до того, який стався з Doing Business Project, посадовцям не доведеться хапатися за голову», – підсумував експерт.