Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Спроба Кличка відтермінувати розгляд законопроєкту провалилася
Мер Києва Віталій Кличко неодноразово висловлювався про необхідність порадитися з Європою щодо закону «Про столицю». На засідання комітету 19 лютого він одразу запропонував відтермінувати розгляд проєкту закону на три тижні.
«Ми не можемо не звертати увагу на ті пропозиції, які повинні дати наші закордонні друзі. 12-13 березня буде засідати Рада Європи, комітет по регіональному розвитку буде розглядати концепцію й закон про столицю також… Моя пропозиція: спочатку отримати висновки Венеціанської комісії, Ради Європи, а після того за рекомендаціями однозначно розглянути цей украй важливий закон«, – звернувся він до комітету.
На це голова комітету Андрій Клочко відповів, що комітет розгляне законопроєкт, згідно з регламентом.
«Хочу наголосити, що це теж ініціатива комітету – виїхати на площадку Страсбурга й розглянути, у тому числі, законопроєкт про столицю. Але щоб виїжджати, потрібно мати драфт законопроєкту, щоб було про що спілкуватися«, – відреагував Клочко.
Нардеп «Європейської солідарності», в минулому соратник Кличка Сергій Алєксєєв зазначив, що особисто подав 69 поправок, і нагадав, що логіка закону про столицю пов’язана зі змінами до Конституції, які президент поки що відтермінував. Тож, на думку нардепа, варто відкласти й законопроєкт про столицю. Але Клочко був непохитний, повторюючи про дотримання регламенту.
Нардеп-доповідач і співавтор законопроєкту Дмитро Гурін («Слуга народу») зазначив, що нардепи подали 852 пропозиції. За його словами, у тексті було враховано понад 20, що надійшли від громади під час обговорень законопроєкту в районах міста. Підкомітет відхилив 513 правок.
«348 правок було враховано, з яких 206 – враховано повністю, 122 – частково та 20 – редакційно«, – резюмував він.
Те, що відбувалося на засіданні комітету впродовж наступної півтори години розгляду поправок інакше, як мегатурборежимом, не назвеш. Гурін зачитував пачками номери поправок до кожної статті проєкту, а комітет голосував за їх відхилення. Присутні автори поправок мали змогу їх озвучити, але комітет здебільшого їх відхиляв.
До прикладу, Алєксєєв зауважив, що почесні звання в Києві необов’язково прописувати на законодавчому рівні, бо це можна внормувати у статуті громади. Його позицію підтримала народна депутатка від «Батьківщини» Альона Шкрум.
«Навіщо в законі зберігати ті речі, які можуть бути у статуті Києва, статуті громади, інших підзаконних актах? Ну тут же є якась логіка? У нас таких статей насправді штук 20«, – зазначила Шкрум.
Алєксєєв також запропонував статтю про повагу до культурної спадщини перенести до прикінцевих положень.
«Необхідно передбачити зміни до законів «Про архітектурну діяльність», «Про охорону культурної спадщини», «Про регулювання містобудівної діяльності». Інакше це дисбалансує законодавство й закон про столицю буде виривати в іншого законодавства. Прошу цю правку поставити на голосування«, – сказав Алєксєєв.
Член комітету, нардеп від «Слуги народу» Віталій Безгін засумнівався в доцільності стаєрських темпів розгляду поправок.
«Я, загалом, за турборежим, коли він ефективний. Велика дяка авторам законопроєкту, що велика кількість правок врахована. Я розумію, що ми зараз поспіхом хочемо все ухвалити, але все ж таки я не знаю, чи відбудеться в нас дискусія по концептуальних речах у цьому законопроєкті… Щодо того, що щойно сказав колега Алєксєєв, якщо ми вносимо в закон про столицю, то ми маємо приводити суміжне законодавство у відповідність, то так воно і є. Я просто не хочу, щоб ми отак це в такому темпі пройшли, винесли в залу, а потім у залі цей законопроєкт, який конче необхідний і місту, і киянам, просто не знайшов голосів через концептуальні прогалини«, – наголосив Безгін.
Але Клочко поставив на голосування рішення за відхилення поправок, і 19 голосами обидві поправки авторства Алєксєєва було відхилено.
Терпець у Безгіна урвався на 678 поправці. Під час розгляду останніх розділів законопроєкту про стратегічне планування міста та ратуші як місце надання соціальних, адміністративних та інших послуг він зазначив:
«Що стосується статей 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44… Я неодноразово це озвучував і на засіданнях підкомітету. Вважаю, що це абсолютно хибне тлумачення того, що дозволяють нам статті 118 і 140 Конституції щодо особливостей, які можуть здійснюватися в самоврядуванні Києва. Я розумію, що нема жодного сенсу наполягати, щоб голосувати ці правки на підтвердження. Просто я розумію, що буду утримуватися, тому що з цими статтями голосувати за редакцію даного законопроєкту змісту в залі взагалі немає«.
Гурін спробував переконати колегу, що стратегічне планування є частиною місцевого самоврядування за програмою розвитку міст ООН. Але Безгін підвівся й вийшов зі словами, що не хоче гаяти час і все одно не голосуватиме за це ані в комітеті, ані в сесійній залі, бо «це неконституційний фарс».
Депутати голосували далі за відхилення поправок і рекомендували законопроєкт до винесення в сесійну залу. Нардеп Гурін у своєму дописі опублікував посилання на опрацьовану до другого читання редакцію, яку Рух ЧЕСНО порівнює з першою редакцією, ухваленою в першому читанні.
Що передбачає нова редакція законопроєкту?
Обов’язкове створення районних рад
Раніше в Києві було 10 райрад, які мали б розвантажувати Київраду й забезпечувати якісніше представництво громади. Їхня кількість збігалася з кількістю районів. За головування Леоніда Черновецького з приходом до влади Партії регіонів їх ліквідували.
У варіанті проєкту закону, проголосованому в першому читанні, на території Києва визначалися також 10 районів (ч.2 ст.4). Після доопрацювання в новій редакції кількість районів уже не зазначено.
До слова, під час обговорення проєкту закону з громадськістю 4 жовтня 2019 року Дмитро Гурін зауважив, що районних рад буде щонайменше 50, по 10-13 депутатів у кожній, і всі вони розв’язуватимуть локальні проблеми того чи іншого округу, як-от ремонт тротуарів, освітлення тощо.
Що стосується меж районів, то їх визначатиме Київрада. Після доопрацювання законопроєкту можливість самих районів звертатися до міськради з пропозиціями щодо зміни меж вилучено (ч.5 ст. 4).
У проєкті закону, ухваленому в першому читанні, чітко йшлося про те, що райрада як представницький орган територіальної громади створюється та ліквідується рішенням Київради. У райрадах передбачалося 20 депутатів.
Після внесення до законопроєкту змін кількість депутатів райради не зазначено, а серед суб’єктів, які можуть утворити або ліквідувати райраду, є вже не тільки Київрада, а й територіальна громада міста.
Яким чином це має відбуватися, з тексту проєкту закону не зрозуміло.
Замість райадміністрацій – виконавчі офіси районів
У редакції проєкту закону, підготовленій до другого читання, районні адміністрації (не плутати з райдержадміністраціями (РДА), які новим законом не передбачені) дістали іншу назву – виконавчі офіси районів.
Голову виконофісу району (райвиконофісу) призначає райрада за результатами відкритого конкурсу.
Цікаво, що в першій редакції строк дії контракту такого очільника мав бути 2 роки. А в редакції до другого читання це обмеження зняли, зазначивши, що контракт закінчується з призначенням іншого голови та обранням нового складу райради або достроково відповідно до його умов. Також припинити повноваження голови райвиконофісу можуть дві третини від загального складу райради чи за поданням міського голови більшість депутатів від складу ради.
За задумом законотворців, райвиконофіси взаємодіють з Київським магістратом, забезпечуючи постійну комунікацію та інформаційний обмін.
Зарплата для депутатів Київради
У попередній редакції закону було зазначено, що депутати Київради – посадові особи. Отже, вони мали отримувати зарплату. Як пояснював Гурін, парламентарі вивчали досвід інших країн щодо оплати праці депутатів. Пізніше на своїй сторінці у Facebook нардеп написав, що депутати міськради повинні одержувати за роботу по 70 тисяч гривень.
У новій редакції законопроєкту відмовилися від виплати зарплати всім депутатам Київради. Тільки секретар і голова бюджетної комісії працюватимуть на постійних засадах. Також міськрада може визначити й іншу комісію, очільник якої одержуватиме зарплату.
Рядовим же депутатам Київської міськради з коштів бюджету столиці відшкодовуватимуть витрати, понесені під час здійснення депутатських повноважень, і виплачуватимуть компенсацію.
Водночас законопроєкт ураховує конфлікт інтересів і переводить його у площину несумісності.
Київрада набуває права достроково припинити повноваження депутата, який порушить перелічені вище вимоги щодо несумісності.
Чому прибрали відкликання депутата за прогули
Із проєкту закону до другого читання прибрали положення про дострокове припинення повноважень депутата за умови його відсутності протягом пів року більш ніж на половині пленарних засідань Київради.
При цьому залишається норма про припинення повноважень депутата за прогули відповідно до закону «Про статус депутатів місцевих рад», тобто за пропущення понад 50% засідань сесій і/або комісій упродовж календарного року.
Ця норма закону стосується депутатів усіх рад, зокрема й міста Києва.
Хто може вносити проєкти рішень?
У законопроєкті, ухваленому в першому читанні, вносити проєкти рішень на розгляд Київради могли її депутати, мер або його заступники (у разі делегування таких повноважень), а також райради. Після опрацювання пропозицій до другого читання тепер це можуть робити й постійні комісії та загальні збори громадян.
На сьогодні, відповідно до регламенту Київради, суб’єктами подання проєктів рішень є Київський міський голова, депутати Київради, заступник міського голови – секретар Київради, постійні комісії Київради, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян, а також члени територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи.
Наразі рішення загальних зборів членів територіальної громади Києва, ухвалене більш ніж 1000 учасниками таких зборів, може стати обов’язковим до розгляду на пленарному засіданні Київради. Також проєктом рішення може стати електронна петиція від громадян, яка зібрала понад 10000 підписів.
Була президія – стала колегія
У чинному законі «Про столицю України – місто-герой Київ» дорадчим органом Київради є президія. В обох редакціях нового законопроєкту дорадчим органом є колегія.
Голови райрад при цій колегії матимуть право дорадчого голосу.
Статут територіальної громади
У попередній редакції законопроєкту був чіткіше описаний механізм укладення статуту територіальної громади міста. Ініціювати розроблення статуту чи змін до нього могли 20 тисяч членів територіальної громади шляхом зібрання підписів під петицією, або третина депутатів від загального складу Київради, або міський голова, або щонайменше третина складу райрад Києва.
При цьому Київрада мала затверджувати статут за умови попереднього ухвалення відповідних рішень більшістю районних у місті Києві рад.
Після внесення до законопроєкту змін конкретики поменшало, а затверджувати статут повинна Київрада двома третинами голосів від загального складу.
Київський магістрат є виконавчим органом Київської міської ради.
Мер та рішення Київради
На сьогодні міський голова працює за сумісництвом головою КМДА. У новому законопроєкті це прямо заборонено.
Законопроєкт унеможливлює ситуацію, коли міський голова може зволікати з підписанням рішення міськради.
Усі рішення міськради надаються меру у дводенний строк, і він має три дні, щоб їх підписати або відправити з обґрунтуванням на повторний розгляд.
Якщо міський голова не надсилає рішення на повторний розгляд і не підписує його, то 5 днів по тому рішення підписує секретар міськради. Якщо мер таки подає рішення на повторний розгляд, то рада повинна повторно розглянути його у двотижневий строк. Якщо рада двома третинами голосів від загального складу відхиляє зауваження мера й підтверджує ухвалене раніше рішення, то таке рішення набирає чинності.
Відповідно до проєкту закону, міський голова матиме щонайменше трьох заступників: 1) з питань фінансів; 2) керуючого справами магістрату; 3) головного архітектора.
«Чи є керуючий справами службовцем місцевого самоврядування, чи він є політичною посадою? Чи він призначається мером, чи він обирається за конкурсом, як інші посади місцевого самоврядування на службі?» – питала Гуріна депутатка Шкрум, оскільки з тексту законопроєкту це не зрозуміло.
Гурін відповів, що керуючого справами магістрату погоджує Київрада, як і решту заступників міського голови, крім головного архітектора, якого призначають за результатами конкурсного добору.
Голова КМДА як наглядач за мером і депутатами
Київська міська державна адміністрація, відповідно до проєкту закону, є місцевим органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади та здійснює контрольно-наглядові й координаційні функції.
Якщо сьогодні Віталій Кличко суміщає посаду мера з посадою виконавчої гілки – голови КМДА, то в новому законопроєкті це прямо заборонено.
Проте інструментарій очільника КМДА трішки урізали, забравши в нього право на протест. Якщо в першій редакції проєкту закону голова КМДА міг накласти протест на акт органу місцевого самоврядування та зупинити його дію на 5 днів до рішення суду, то тепер йому як інструмент реагування залишили тільки припис.
Припис – це письмова вимога до органів місцевого самоврядування привести у відповідність до Конституції України та українського законодавства свої рішення.
***
Зауважимо, що, доки триває розгляд поправок до законопроєкту про ринок землі, Верховна Рада навряд чи зможе проголосувати за закон про столицю. А тому не варто виключати, що проєкт знову може зазнати змін після обговорення в березні на комітеті Ради Європи у Страсбурзі.
