30 марта, 2022 22:13

Які партійні обіцянки нардепи можуть виконати або провалити цієї сесії

Новий політичний сезон для Верховної ради розпочався досить активно, тому що часу на розкачку після канікул немає. Щонайменше треба швидко ухвалити низку законопроектів під місцеві вибори, продовжити «антиковідні» закони та ухвалити бюджет-2021. До того ж у парламенті накопичилось чимало проєктів законів, ухвалення яких дозволить політичним партіям виконати частину своїх обіцянок із програм. «Слово і діло» пропонує подивитись, які програмні обіцянки можуть бути виконані або, навпаки, провалені цієї осені.

«Слуга народу»

Президентська партія та найбільша фракція у Раді «Слуга народу» може просунутися у виконанні обіцянки зі своєї програми про підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення лікарень, якщо у бюджеті на 2021 рік дійсно буде закладено відповідні витрати.

Наразі у проєкті бюджету, який надійшов з Кабміну на розгляд Ради цього тижня, передбачено збільшити видатки на медицину та передбачені кошти на розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізацію й оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я. Також закладені гроші на субвенцію місцевим бюджетам на підтримку окремих закладів охорони здоров’я та заходів у системі охорони здоров’я.

Зрозуміло, що проєкт держбюджету будуть ще перекроювати і деякі видатки скоротять або заморозять. Чи залишаться в державному кошторисі гроші на розвиток лікарень, буде видно на фініші бюджетних перегонів.

Ще одна програмна обіцянка «Слуг народу» – запровадити програму забезпечення покриття 100% території країни широкосмуговим інтернетом – напряму залежить від того, який ухвалять бюджет.

Наразі на Міністерство цифрової трансформації України передбачено виділити 2,1 млрд грн, це на 867% більше, ніж у поточному році.

Дуже залежна від бюджетного фінансування обіцянка «Слуги народу» про створення системи підтримки української культури за допомогою фіскальних стимулів і пріоритетного державного фінансування.

Традиційно в Україні культура фінансувалася за остаточним принципом. Чи вийде на фоні коронакризи викроїти з кошторису на наступний рік «пріоритетне державне фінансування» – велике питання, адже навіть у першому проєкті бюджету його дефіцит сягає 6%.

Крім того, гроші на культуру можна було б не тільки виймати з державної скарбниці, але й зменшити податковий тиск на тих, хто працює в цій сфері. Наразі в парламенті очікують голосування 3 проєкти закону щодо змін до Податкового кодексу.

Один передбачає державну підтримку культури, малого бізнесу та креативних індустрій у зв’язку з дією заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню COVID-19. Другий стосується врегулювання окремих питань оподаткування вітчизняних виробників національного культурного продукту. Третій передбачає державну підтримку культури, туризму та креативних індустрій.

Очікує в Раді голосування законопроект про запровадження податку на виведений капітал. «Слуги народу» також обіцяли зробити це тоді, коли «щойно для цього виникнуть необхідні економічні умови».

Аналогічна ситуація з обіцянкою президентської партії про одноразову легалізацію капіталів некримінального походження за пільговою ставкою. Відповідний законопроект чекає на ухвалення.

У Раді також зареєстровані законопроекти, що дають змогу реалізувати кілька програмних обіцянок СН. Зокрема йдеться про наміри запровадити найжорсткіші покарання за корупцію та розкрадання у Збройних силах і Міноборони; впровадити другий рівень державного пенсійного забезпечення;запровадити кримінальну відповідальність за грубі порушення правил поводження з відходами; запровадити систему обов’язкового медичного страхування.

«Європейська солідарність»

Опозиційна до монобільшості фракція п’ятого президента України могла би цієї осені виконати дві обіцянки, якби Рада винесла на голосування відповідні законопроекти і вони б співпали із баченням нардепів від «ЄС». У програмі партії є обіцянки змінити податок на прибуток на податок на виведений капітал та створити єдиний орган фінансової безпеки.

Нагадаємо, у вересні в першому читанні нардепи ухвалили проєкт закону про створення Бюро економічної безпеки, яке в перспективі мало б займатися розслідуванням всіх фінансових злочинів, перебравши на себе деякі функції СБУ, податкової, Нацполіції.

«Голос»

Деякі програмні обіцянки «Голосу» збігаються із тим, що обіцяли «слуги народу» у власній програмі, тому опозиційна фракція могла б приєднатися голосуванням до проєктів від монобільшості та виконати свої обіцянки.

Зокрема, це стосується намірів як однієї так і другої партії запровадити електронне голосування, провести перепис населення України, знизити податкове навантаження на заробітну плату, удосконалити систему оподаткування прибутку для бізнесу, запровадити накопичувальну систему пенсійного забезпечення, запровадити відповідальність за підкуп виборця, скоротити чисельність депутатського корпусу, позбавити СБУ повноважень із розслідування економічних злочинів (створення того ж БЕБ).

За всіма цими обіцянками до ради вже надійшли законопроекти, тож обом фракціям є з чим працювати.

Складніше буде «Голосу» добитися продажу та оренди державних, комунальних земель через відкритий електронний аукціон після запуску ринку землі, оскільки наразі йдеться про створення ринку земель тільки сільскогосподарського призначення. Щодо державних та комунальних земель, поки вирішили залишити все як є.

Також «Голос» може педалювати прискорення розгляду в парламенті законопроектів щодо створення повноцінних умов функціонування суду присяжних для окремих категорій справ та інституту приватних виконавців, який потребує деяких змін до законодавства.

ОПЗЖ

Представники ОПЗЖ також можуть підтримати деякі законодавчі ініціативи монобільшості, які збігаються з іх програмою. Зокрема, ОПЗЖ, як і «Слуга народу», обіцяла ухвалити закон про податок на виведений капітал, а також підтримати законопроект про всеукраїнський та місцеві референдуми за народною ініціативою.

Є в Раді зареєстровані законопроекти, що збігаються з обіцянками ОПЗЖ щодо використання для потреб населення газу українського видобутку, про вільну економічну зону на Донбасі та про припинення економічної блокади Донбасу.

«Батьківщина»

Щодо газу для населення та запровадження податку на виведений капітал, то у програмі «Батьківщини» є аналогічна обіцянка, як і у програмі ОПЗЖ. Тож, об’єднавши зусилля, парламентарії могли б лобіювати ці законопроекти.

Значно складніше «Батьківщині» буде реалізувати обіцянку про виплати 50 тис. грн за народження першої дитини, 100 тис. грн – другої дитини, 150 тис. грн – третьої дитини в родині. Такі плани напряму залежать від формування видатків бюджету, а наразі в ньому прогнозується досить велика дірка.

Раніше «Слово і діло» вивчало, що передбачає попередній проєкт бюджету-2021. Поки в кошторисі держави закладено більше витрат на Мінцифри, правоохоронців та медицину.

Також ми розбирались, як зміняться основні показники держбюджету-2021 порівняно з 2020 роком.

Проверьте

В Україні запровадили режим НС: як парламент голосував за рішення

У всіх областях України, крім Донецької та Луганської, з 24 лютого запроваджується режим надзвичайного стану …

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *