Реформування антикорупційного законодавства в Україні з 2014 року проходило складно та поступово. Періодично нардепи зверталися до КСУ з проханнями визнати той чи інший закон таким, що не відповідає Конституції. «Слово і діло» вивчило, як тривав цей процес, та які рішення ухвалював КСУ.
У жовтні 2014 року КСУ вперше визнав неконституційними окремі положення законів про запобігання корупції та про НАБУ.
У березні 2017 року Збуло скасовано, як неконституційні, окремі положення закону щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб.
6 червня 2019 року КСУ скасував право НАБУ, за наявності законних підстав, подавати до суду позови про визнання нечинними угод, а також обов’язкове е-декларування для антикорупційних громадських активістів.
19 вересня 2020 року КСУ визнав неконституційним право президента України призначати/звільняти директора НАБУ, яке було передбачено законом про НАБУ.
27 жовтня 2020 року Конституційний суд України на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників та суддів у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації.
Рішення КСУ ухвалив за поданням депутатів з «Опозиційної платформи — За життя» та «За майбутнє». Через цю ухвалу правоохоронці змушені будуть закрити понад 100 проваджень, з яких приблизно 20 вже розглядаються у судах.
Також рішення КСУ вилучало деякі права та повноваження НАЗК: контроль та перевірка декларацій, проведення моніторингу способу життя декларантів, забезпечення відкритого доступу до Єдиного реєстру декларацій.
Раніше «Слово і діло» розбиралось з юристом, які зміни до закону про КСУ дозволять звільнити суддів без порушення Конституції.
Також ми подивились, скільки законів та законопроектів КСУ визнав неконституційними.