19 мая, 2024 18:23
ОСТРАЯ НОВОСТЬ

Атака резидентів: як Ахметов і Коломойський обвалюють ринок електроенергії

Відкрите засідання НКРЕКП, 10 лютого 2022.

Гра на пониження

На початку лютого НКРЕКП була змушена провести екстрене засідання для стабілізації «ринку на добу наперед» (сегмент ринку, на якому здійснюється купівля‐продаж електроенергії на наступну за днем проведення торгів добу за вільними цінами. – LB.ua). Регулятор застосував низку обмежень після того, як стало зрозуміло, що синхронні дії двох найбільших покупців електроенергії в країні в цьому сегменті ринку – компанії групи ДТЕК Ріната Ахметова та «Юнайтед Енерджі» Ігоря Коломойського – фактично дестабілізують ринок.

Зокрема, комісія тимчасово (з 5 до 28 лютого) встановила мінімальне цінове обмеження на ВДР (внутрішньодобовий ринок, на якому купівля‐продаж електроенергії здійснюється безперервно після завершення торгів на РДН і впродовж доби фактичного постачання електричної енергії. – LB.ua) на рівні 10% від ціни «ринку на добу наперед». Крім того, комісія повернулася до алгоритму розрахунку плати за небаланси на рівні 115% ціни РДН. Наступним кроком Нацкомісії стало запровадження практики перевірки походження обсягів продажу електроенергії на добу постачань у заявках на продаж учасників РДН/ВДР з 7 лютого.

«Ми (НКРЕКП. – LB.ua) з Антимонопольним комітетом розуміємо, що сталося, бо ринки електроенергії в нас висококонцентровані. Причому не лише у її виробництві, а й у попиті. Тому один, або два, або три учасники спільними діями можуть обвалити ціну на тому чи іншому сегменті ринку. Цього разу спостерігаємо, що через певну поведінку певних гравців стрімко впала ціна, бо пропозиція вдвічі перевищувала попит. Тому ми прийняли низку рішень, щоб ці учасники повернулися на РДН», – розповіла LB.ua членкиня НКРЕКП Ольга Бабій.

Членкиня НКРЕКП Ольга Бабій

Причини обвалу досліджував й Антимонопольний комітет.

За даними НКРЕКП, згадані компанії Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського, які скуповували 77% електроенергії в січні 2022 року, раптово відмовилися виходити на ринок. Це сталося після того, як оператор усіх АЕС України НАЕК «Енергоатом» на початку лютого ввів в експлуатацію всі 15 блоків на атомних електростанціях України. Електроенергії стали виробляти більше, однак покупців на неї раптово стало менше.

Такі дії учасників з великою ринковою владою призвели до ланцюгової реакції й обвалу ціни на РДН.

Зокрема, ДТЕК відмовилася від своїх заявок на цьому ринку, а компанія «Юнайтед Енерджі» перевела заявки з РДН і почала купувати електроенергію на внутрішньодобовому ринку (ВДР) навіть тоді, коли ціна там була гарантовано вищою на 15%, аніж ціна РДН.

Яка логіка обвалу ринку? Причин декілька. По-перше, ці дві компанії цілком можуть пережити раптову низьку ціну. Що не скажеш про більш дрібних трейдерів, що купували електроенергію за прямими договорами по 2500 грн/МВт-г, а тепер через надлишок пропозиції та відсутність попиту були змушені продавати на РДН по 1800 грн/МВт-г. Для них це фактично банкрутство. Відповідно для великих гравців – менше конкурентів.

До того ж у Національній комісії переконані, що різка зміна поведінки великих гравців може свідчити, серед іншого, про «змову задля досягнення певних цілей». Причому кажуть, що такі цілі можуть бути і економічними, і політичними, адміністративними чи навіть регуляторними.

Економічні, наприклад: на фоні невисокої вартості РДН купити дешево великі обсяги електроенергії за довгостроковим контрактом у НАЕК «Енергоатом».

У цьому, наприклад, цілком можуть бути зацікавлені структури того самого Ігоря Коломойського, чиї підприємства є великими споживачами електроенергії.

Політичні чи регуляторні цілі: домогтися обмеження роботи інших гравців, які є конкурентами (обмежити конкуренцію) обох компаній, домогтися кадрових змін (звільнення посадовців, які можуть бути недостатньо лояльними до певних компаній) чи домогтися змін правил ринку, які можуть принести додатковий дохід для окремих компаній за рахунок додаткових платежів споживачів.

Зокрема, мова може йти про вимогу підвищити ціну прайскепів (встановлена НКРЕКП максимальна ціна, за якою електроенергію можна продавати бізнесу. – LB.ua) до рівня 10 тис. грн/МВт·год, що збільшить вартість електроенергії на роздрібному ринку для промисловості з 5,5 грн/кВт·год з урахуванням розподілу на передачу до 7-8 грн/кВт·год. Таке зростання ціни буде для наших виробництв фатальним.

Зараз на РДН верхня межа ціни складає 4 грн. Оскільки працюють усі 15 блоків атомних станцій, а ціна беззбиткової роботи для Енергоатому у 2021 році оцінювалася на рівні 1,43 грн/кВт·год (без ПДВ), могла б бути й нижчою. Однак НКРЕКП при цьому змушена враховувати більшу собівартість виробництва теплової генерації, яка купує вугілля та дорогий газ.

«Ми розуміємо, що ця ситуація є штучною, певним шантажем, тому сподіваємось, що разом з Антимонопольним комітетом зможемо вжити необхідних заходів. Хоча вони не будуть миттєвими», – додала Ольга Бабій.

Однак у понеділок, 14 лютого 2022 року, стало відомо, що Окружний адміністративний суд міста Києва скасував рішення Нацкомісії про обмеження цін на внутрішньодобовому ринку від 5 лютого.

НКРЕКП своєю чергою не відмовилася від намірів і того самого дня прийняла нові – загалом аналогічні.

Це вже не перший колапс, у створенні якого представники комісії звинувачують ДТЕК.

Електровудка або електрошокер: чому в Україні лихоманить енергоринок?

Як уже писав LB.ua, 2 липня 2021 року ціна електроенергії на РДН упала приблизно на 30%. Регулятор тоді теж пояснив це діями ДТЕК, який «штучно зменшив попит, закупивши основні обсяги електроенергії на ринку двосторонніх договорів» і навіть звернувся до Антимонопольного комітету стосовно цього.

До того, 2016 року, загрозою віялових відключень ДТЕК домоглася прийняття НКРЕКП формули розрахунку ціни вугілля «Роттердам+», що підвищило вартість електрики. Переклавши таким чином на населення втрати від коливань курсу доларових кредитів, отриманих до 2014 року, і помилок менеджменту.

Країна ДТЕК: як невизнана монополія крутить Україною

2020 року група такими самими методами добивалася підвищення прайскепів. І хоча цієї мети не досягнула, отримала інші профіти: починаючи від закриття справи «Роттердам+», закінчуючи кількома вигідними для іншого бізнесу Ахметова рішеннями регулятора, Укрзалізниці та парламенту.

Антимонопольний комітет мав розглянути звіт про дослідження ринку електроенергії та визнати ДТЕК монополістом ще у 2016 році. Тоді засідання зірвалося через повідомлення про замінування й евакуацію персоналу Комітету.

Другої спроби не було. У грудні 2018 року АМКУ справу закрив з висновком, що ДТЕК – не монополіст і зловживати не може.

Підписуйтесь на наш Youtube канал

Проверьте

Тарифи на електрику: скільки в середньому платять європейці

Росіяни навесні взялися з подвійною силою знищувати об’єкти української енергетики. Після кількох масштабних атак ситуація …

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *