Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Влада Грузії декларувала прагнення вступити до Євросоюзу і НАТО, країна слідом за Україною та Молдовою отримала статус кандидата в члени ЄС, але останнім часом течія відносить її більше у бік росії, ніж Заходу. Місцевий парламент пішов на друге коло ухвалення аналога російського закону про «іноземних агентів», через це в Тбілісі проходять масштабні протести, які жорстко (цілком у російському стилі) придушують правоохоронці. На тлі цього звучать дедалі суворіші застереження від США та Брюсселя, де кажуть, що цей закон, насильство щодо демонстрантів та загалом антизахідна риторика правлячої партії «Грузинська мрія» ставлять під загрозу євроатлантичну інтеграцію. Що відбувається в Грузії, розібралося «Слово і діло».
Спочатку нагадаємо, що з 2018 року, після затвердження нової редакції конституції, Грузія є парламентською республікою. Отже повноваження її президента, на даний момент це Саломе Зурабішвілі, суттєво обмежені.
Правляча партія в країні – «Грузинська мрія» – вважається проросійською, і її члени неодноразово неоднозначно висловлювалися про війну в Україні.
Першу спробу ухвалити закон «Про прозорість іноземного впливу» (закон про «іноагентів») партія «Грузинська мрія» зробила минулого року (ще до отримання країною статусу кандидата у члени ЄС). Законопроєкт передбачає, що організації, діяльність яких фінансується з-за кордону на 20% і більше, зобов’язані офіційно реєструватися як «іноземні агенти» у спеціальному реєстрі. За ухилення від реєстрації загрожує штраф.
Президентка Саломе Зурабішвілі назвала закон непотрібним і продиктованим Москвою, вона обіцяла накласти на нього вето у разі ухвалення.
У першому читанні законопроєкт було ухвалено 7 березня 2023-го. У відповідь не лише у Тбілісі, а й в інших містах відбулися багатотисячні акції протесту. У столиці люди вийшли до будівлі парламенту з плакатами «Ні законам росії», «У вас ніколи не вийде диктатура» та іншими. Спецназ для розгону демонстрантів застосовував водомети, гумові кулі та сльозогінний газ, у відповідь летіли «коктейлі Молотова» та зводилися барикади.
США та Євросоюз уже тоді жорстко висловилися щодо ситуації. Під тиском Заходу та протестувальників грузинський парламент провалив закон у другому читанні. Зурабішвілі сказала, що це успіх демонстрантів: «Хочу привітати суспільство з першим успіхом. Пишаюся людьми, які змусили почути себе».
Однак на початку квітня 2024-го «Грузинська мрія» шокувала суспільство, оголосивши, що закон про «іноагентів» буде ініційовано повторно. При цьому в партії чомусь були переконані, що цього разу не буде опору суспільства. Закон внесли до парламенту з тим самим текстом, єдина відмінність полягала в тому, що замість терміна «агент іноземного впливу» буде термін «організація, яка представляє інтереси іноземної держави».
Прем’єр Грузії Іраклій Кобахідзе, у свою чергу, сказав, що закон спрямований на захист країни від «українізації» – він мав на увазі прагнення «недержавних організацій позбавити Грузію суверенітету та стабільного розвитку». «Якби НДО досягли того, чого вони активно намагалися зробити в 2020–2022 роках, а саме зміни влади шляхом революції, то сьогодні Грузія була б у гіршій ситуації, ніж Україна, а це означає, що позаду залишився б і мир, і євроінтеграція», – сказав він.
Зурабішвілі знову обіцяла накласти на закон вето, зазначивши, що він порушує рекомендації Євросоюзу. У першому читанні парламент ухвалив його 17 квітня, у другому – 1 травня. Залишилося третє читання, і навіть якщо президентка накладає вето на закон, парламент зможе це вето подолати.
У Тбілісі через повторний розгляд законопроєкту уже кілька тижнів тривають масові протести: спецназ знову застосовує дубинки, водомети, сльозогінний та перцевий газ, а також гумові кулі, є постраждалі та затримані.
Зурабішвілі закликала МВС припинити розгін мирних акцій. У Євросоюзі також засудили розгін протестувальників, і загалом заяви у бік «Грузинської мрії» стали різкішими.
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Грузія має дотримуватися курсу на шляху до Європи, оскільки народ прагне саме європейського майбутнього.
25 квітня Європарламент проголосував за необов’язкову резолюцію, в якій закликав ЄС не розпочинати переговори з Грузією про членство, поки вона не відмовиться від закону про «іноагентів». Окремі європарламентарі взагалі закликали призупинити статус кандидата в ЄС до відкликання закону.
У Державному департаменті США також попередили, що західний курс Грузії перебуває під загрозою: «Цей закон та антизахідна риторика «Грузинської мрії» ведуть Грузію небезпечною траєкторією. Заяви та дії уряду Грузії несумісні з демократичними цінностями, що лежать в основі членства в ЄС та НАТО, і тим самим ставлять під загрозу шлях Грузії до євроатлантичної інтеграції».
@media screen and (max-width:557px){.box-telegram{flex-direction:column;padding:20px 10px 10px 10px!important}.box-telegram__img svg{margin-left:0!important}.box-telegram__info{margin-bottom:20px}.box-telegram button{margin-bottom:20px}} найважливіше від «Слово і діло» Підписатися
