Нещодавно Рада проголосувала за звільнення трьох міністрів та призначення нових урядовців. Голоси парламентаріїв розділилися цілком традиційно, якщо не враховувати небачену підтримку нового міністра економіки Олексія Любченка з боку опозиційної «Батьківщини». «Слово і діло» традиційно спостерігає, як розподіляються голоси фракцій і груп у вирішальних голосуваннях. Сьогодні пропонуємо подивитися, хто підтримує кадрові рішення влади нарівні зі «Слугами народу», хто діє вибірково, а хто залишається непохитною опозицією.
Аналітики «Слово і діло» робили підрахунок на основі голосувань груп та фракцій за призначення міністрів упродовж усіх сесій IX скликання, а також іще двох центральних фігур, яких призначає парламент: нового голови Нацбанку Кирила Шевченка та генпрокурорки Ірини Венедіктової.
Пропрезидентська фракція «Слуга народу» підтримує кадрові рішення не одностайно, але віддає у середньому 89,4% голосів. Такою ж одностайністю у підтримці кадрових рішень влади вирізняється депутатська група «Довіра» – 89,2%. «За майбутнє» поводиться більш стримано – підтримує кадрові рішення на 60,7% від складу фракції.
Найменш опозиційною із завзятих опозиціонерів виявилася «Батьківщина». Ця фракція підтримувала рішення влади щодо призначень у середньому 18,9% від усього складу фракції, ОПЗЖ ‒ 13,4%, «Голос» ‒ 3,7% (фракція весь час була категоричною, але чомусь підтримала призначення міністра фінансів Сергія Марченка).
Фракція ЄС – єдина у повному складі не голосувала за жодне важливе кадрове призначення в уряді та не підтримувала кандидатури генпрокурорки та очільника Нацбанку.
Нагадаємо, 18 травня Верховна рада відправила у відставку трьох членів уряду. На наших інфографіках можна подивитися, як депутати голосували за звільнення Максима Степанова з посади міністра охорони здоров’я, Владислава Криклія – з посади голови Мінінфраструктури, Ігоря Петрашка – з посади міністра економіки.