Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
В Україні запущено реформу вищої освіти. Разом із зміною системи держзамовлення та введенням грантів готуються запровадити індивідуальні освітні траєкторії – студенти зможуть регулювати терміни навчання, обирати предмети та навіть змінювати спеціальність. Це покликане зробити процес здобуття освіти гнучкішим, дати студентам можливість встановити баланс між навчанням та роботою/відпочинком. Що зміниться – на інфографіці «Слово і діло».
23 квітня Верховна рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті». Президент Володимир Зеленський отримав документ на підпис.
Одна з новацій, яка може чекати на українців – можливість «вступу на галузь»: студент розпочинає навчання за міждисциплінарною освітньою програмою, а через рік-півтора обирає конкретну спеціальність. Наприклад, студент вступає на програму «Соціальні науки» і вже у процесі навчання обирає між політологією, соціологією тощо.
Це корисно для тих, хто на момент вступу ще не визначився з майбутньою професією, і позбавляє необхідності робити поспішний вибір.
Також закон надасть можливість студентам-контрактникам самостійно регулювати темп та тривалість навчання за бакалаврською програмою. Якщо раніше навчання стандартно займало чотири роки або 60 кредитів ЄКТС (одиниця вимірювання навантаження, необхідного для отримання певних результатів навчання, один кредит – 30 академічних годин), то тепер студенти зможуть розподілити навчальне навантаження в межах від 30 до 80 кредитів ЄКТС на рік та навчатися від 3 до 6 років.
Також встановлюється мінімальний обсяг аудиторних занять для одного кредиту – 10 із 30 кредитів для бакалавра, 8 із 30 – для магістра.
Закон передбачає зміну системи вибору додаткових дисциплін – спеціальності будуть поділені на регульовані та нерегульовані. Регульовані спеціальності передбачають «особливо відповідальну роботу», наприклад, у сфері медицини, атомної енергетики, оборони тощо. На таких спеціальностях студенти зможуть обрати лише 10% компоненту навчання (замість 25%)
Нерегульованим спеціальностям (наприклад, філологія, фінанси тощо) буде надано більше автономії – мінімальний показник вибірковості становитиме 25%, але його можна збільшити до 50%.
@media screen and (max-width:557px){.box-telegram{flex-direction:column;padding:20px 10px 10px 10px!important}.box-telegram__img svg{margin-left:0!important}.box-telegram__info{margin-bottom:20px}.box-telegram button{margin-bottom:20px}} та дивіться першими нові відео від «Слово і діло» Підписатися
