Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Нардепи масово йдуть у місцеву владу. Після того як Центральна виборча комісія оприлюднила остаточні дані щодо кандидатів, «Слово і діло» оновило інфографику щодо народних депутатів, які беруть участь у виборах. Ми подивились, від якої політичної сили та до якого органу влади збираються ті, хто вже мають повноваження нардепів, а також окремо поцікавилися, які з них одночасно балотуються до місцевих і обласних рад.
Загалом на місцеві вибори підуть 60 народних депутатів. Так, п’ять нардепів змагатимуться за місця у місцевій владі Львівщини. Михайло Цимбалюк балотується до обласної ради від «Батьківщини», а Тарас Батенко та Ярослав Дубневич – від партії «За майбутнє». На посаду мера Львова від «Європейської солідарності» йде Олег Синютка (колишній керівник обладміністрації) та Ярослав Рущишин від «Голосу».
Микола Скорик від ОПЗЖ йде на вибори міського голови Одеси та депутатом в Одеську міську раду. Так само чинять Олександр Фельдман (ОПЗЖ), тільки у Харкові, а Олексій Кучеренко («Батьківщина») та Сергій Шахов (депутатська група «Довіра») – у Києві.
Від партії «За майбутнє» балотується одразу сім нардепів у різних областях та на дві посади. Ігор Палиця йде у Луцьку міську раду та Волинську обласну, Анатолій Урбанський балотується до Ренійської міської ради та Ізмаїльської районної ради.
Цікаво, що шістьох нардепів привабила перспектива опинитися у виборчих списках районного рівня. Серед них Оксана Савчук, Олександр Герега, Віктор Бондар, Олексій Гончаренко, Сергій Манько та Анатолій Урбанський. Складно уявити, що хтось із них справді буде готовий поступитися кріслом на Грушевського заради посади на нижчому рівні.
На думку політичного експерта Валентина Гладких, нардепи, які балотуються у місцеві ради, не складуть повноважень заради роботи на місцевому рівні. У коментарі «Слово і діло» він заявив, що такий крок слід сприймати як політичну технологію.
За словами експерта, така практика свідчить про те, що багато політичних сил не мають лідерів на місцях, а місцевим партійним осередкам немає на кого спертися в регіонах, тому народні депутати своєю участю намагаються вплинути на упізнаваність політичної сили, яку представляють.
«З точки зору політичних технологій, — це правильно, але з точки зору ставлення до своїх виборців – не дуже красиво. У таких людей треба одразу запитувати, чи готовий такий кандидат скласти повноваження народного депутата, у разі перемоги. Чи готовий він піти працювати в міську замість Верховної ради. Відповідь буде дуже простою. Тому як виборець думаю, що це – введення в оману», — пояснив Гладких.
Раніше «Слово і діло» провело дослідження: скільки обіцянок вдалося виконати мерам великих міст за 5 років.
Також ми писали, хто з нардепів найчастіше користувався автопарком Ради в липні-вересні.
