Україні під час війни як ніколи важливо мати сильне представництво за кордоном, щоб доводити до світу свою позицію, виборювати військову допомогу, наполягати на необхідності покарати росію за агресію. Крім того, у різних країнах світу нині живуть мільйони українців, чиї права та інтереси треба захищати. «Слово і діло» розібралося, скільки це коштує державі: яке фінансування з бюджету виділяється на роботу зарубіжних дипломатичних установ – посольств, постійних представництв та місій при міжнародних організаціях, консульств.
В 2014 році Україна витратила на роботу закордонних дипломатичних установ 1,09 млрд гривень. На зарплати співробітникам пішло лише 0,02 млрд.
В 2015 році витрати різко зросли: на 79,8% – до 1,96 млрд гривень. При цьому сума, передбачена на оплату праці, не змінилася.
У 2016 році фінансування закордонних дипустанов становило 2,25 млрд гривень (+14,8%), у тому числі 0,06 млрд на зарплати.
У 2017 році витрати на дипломатичні установи за кордоном зросли на третину – до 3,01 млрд гривень, у тому числі 0,11 млрд на оплату праці.
У 2018 році на посольства, консульства та інші представництва України за кордоном витратили 3,37 млрд гривень (+12%), у тому числі 0,17 млрд на зарплати. В 2019 році витрати вперше за кілька років скоротили: на 1,5% – до 3,32 млрд гривень. На зарплати було 0,18 млрд.
В 2020 році, незважаючи на пандемію, фінансування зарубіжних дипломатичних установ збільшилося на 4,2% (до 3,46 млрд гривень), у 2021 році – на 22,5% (до 4,24 млрд).
В 2022 році витрати знизилися на 5,4% – до 4,01 млрд гривень, у тому числі 0,26 млрд на оплату праці.
Але вже в 2023 році фінансування закордонних дипустанов збільшили на 58,4% – до 6,35 млрд гривень. Щоправда, видатки на зарплати знизилися до 0,23 млрд.
У бюджеті-2024 на представництва було закладено 7,15 млрд гривень (+12,6%). Цього року на закордонні дипломатичні установи планують витратити 6,74 млрд гривень (-5,7%), у тому числі 0,6 млрд на зарплати.
Раніше «Слово і діло» підрахувало, як довго затримувалися на посаді міністри закордонних справ України.
З інфографік можна дізнатися, як змінювалися обсяги бюджетного фінансування медицини, державних медіа, освіти та розвитку наукових досліджень, оборони та безпеки, політичних партій, охорони державних органів влади та чиновників, зарплат державних службовців, театрів, електронного урядування, деяких судів, Українського інституту національної пам’яті, гідрометеорологічній діяльності.
@media screen and (max-width:557px){.box-telegram{flex-direction:column;padding:20px 10px 10px 10px!important}.box-telegram__img svg{margin-left:0!important}.box-telegram__info{margin-bottom:20px}.box-telegram button{margin-bottom:20px}} найважливіше від «Слово і діло» Підписатися