РНБО наприкінці серпня доручила урядові розглянути можливість створення нового водневого продуктопроводу Україна-ЄС та оцінити залучення інвестицій. Кабінет міністрів, своєю чергою, має до кінця року схвалити водневу стратегію та затвердити план з її виконання. «Слово і діло» пропонує подивитися, які є перспективи виробництва та експорту водню в Україні.
Створенням Центральноєвропейського водневого коридору займаються компанії газового сектору України, Німеччини, Чехії та Словаччини.
Очікується, що саме Німеччина стане ключовим регіоном попиту на водень в Європі.
За словами заступника гендиректора з розвитку і трансформації Оператора ГТС, водень відіграватиме значну роль до 2050 року, коли європейська економіка, як очікується, досягне вуглецевої нейтральності.
За розрахунками експертів Національної академії наук, Україна може виробляти 505,1 млрд кубометрів водню на рік.
Найбільший потенціал виробництва прогнозують у Дніпропетровській (24,7 млрд кубометрів), Одеській (22,2 млрд кубометрів) та Херсонській (22 млрд кубометрів) областях.
Найменший потенціал ‒ у Закарпатській (1,2 млрд кубометрів), Чернівецькій (1,8 млрд кубометрів) та Івано-Франківській (2 млрд кубометрів) областях.
У Київській області прогнозують виробництво 8,3 млрд кубометрів водню на рік, в Криму – 14,3 млрд кубометрів.
Передбачається, що транспортування водню з України буде в обсязі 120 ГВт-год. на добу (43 800 ГВт-год./рік). Це приблизно дорівнює 11 300 кубометрів газу на добу.
Для порівняння, середньодобовий обсяг транспортування газу ГТС України становить 153 млн кубометрів.
Витрати на виробництво 1 кубометра водню складають 1,5-2 л води та 4,5 кВт-год електроенергії.
Нагадаємо, Україна розвиватиме водневу енергетику з італійською компанією.
Як змінилися потужності відновлюваної енергетики, можна подивитися на інфографіці.