Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
“Зелені” кадри
Про те, що новий президент буде грати за старими правилами, стало зрозуміло з перших призначень в Адміністрацію. Хоча ця структура має бути виключно канцелярією глави держави, але у країні Зе вона стає центром ухвалення ледь не всіх важливих рішень. Тут затверджують список партії, кандидатуру прем’єр-міністра чи майбутнє формули “Роттердам+”. Саме тому до співробітників Офісу президента така увага з боку медіа.
Зеленський не залучав HR-служби для пошуку кандидатів, а взяв собі у помічники давніх соратників з “Кварталу” — Сергія Шефіра, Юрія Костюка, Сергія Трофімова. Свого компаньйона по бізнесу Івана Баканова призначив в.о. голови СБУ.
Символічно, що головну посаду в адміністрації обійняв юрист Ігоря Коломойського. Як пояснювали LB.ua в оточенні президента, Зеленський шукав людину, яка змогла б розчистити Авгієві стайні української корупції. І на час приходу Зекоманди до влади Андрій Богдан був чи не єдиною людиною з відповідними компетенціями, якій довіряв президент. Заради цього призначення Зеленський зневажив закон “Про люстрацію” та навіть перейменував Адміністрацію в Офіс, чим вивів Богдана з-під дії згаданого документа, і проігнорував зауваження з боку США.
Богдан стає громовідводом Зеленського. Саме глава Офісу президента веде публічну війну зі міським головою Києва Віталієм Кличком. ОП, імовірно, хоче повторити сценарій, застосований Віктором Януковичем, — розділити повноваження голови Київради і КМДА, призначити керувати адміністрацією свою людину (серед кандидатів — екс-гендиректор “1+1” Олександр Ткаченко та скандальний забудовник Андрій Варвиш) і зв’язати руки меру.
Битва за Київ: підготовчий раунд
Це саме Богдан стоїть за спиною Зеленського у Дніпрі, коли президент змушує міського голову Бориса Філатова пообіцяти подати у відставку, якщо не відремонтує міст.
Для інших мерів у Офісу президента є один потужний аргумент — дострокові вибори. І його можуть застосувати вже з 29 серпня.
У перспективі призначення Андрія Богдана може дорого обійтися Володимиру Зеленському. Якщо виборцям не так і важливе ставлення голови ОП до медіа і поширення фейку про звільнення, то Сен-Тропе — це вже історія з геть іншим електоральним присмаком. Розкішні ресторани, гімн з напівоголеними дівчатами у компанії “наглядача” за Мін’юстом можуть згірчити медовий місяць команди президента.
Скандальні призначення продовжилися і на рівні регіонів.
Керувати Одещиною, за задумом Зеленського, мав бізнесмен Андрій Андрейчиков, який незаконно торгував металобрухтом з невизнаним Придністров’ям. Андрейчиков, за словами Андрія Богдана, це “якийсь колега Володимира Олександровича. Десь був у якомусь бізнесі”. Через резонанс призначення відклали і “оголосили конкурс” — так назвали обговорення у соцмережах.
Донецьку область очолив військовий прокурор Павло Кириленко, брат якого воює на боці бойовиків “ДНР”. Якщо у першому випадку президент дослухався до зауважень громадськості, то у другому — все ж призначив Кириленка.
“У Паші там сім’я: там його батьки, брат. Ми всі розуміємо, який зараз час. Батьки там живуть, вони вважають себе українцями, нікуди не хочуть переїжджати. Паша їм пропонував. Це їхній вибір. З братом він не спілкується через політичні розбіжності”, — пояснив таке рішення президент.
Той факт, що нові обличчя продовжують старі традиції, засвідчує і список партії “Слуга народу”. До парламенту від партії президента проходять співробітники “Кварталу”, медійники Коломойського та товариші Зеленського. Куди ще традиційніше?
“Кварталівці”, члени “Батьківщини” та люди Коломойського: кого Зеленський веде у Раду
Президент Володимир Зеленський і голова Донецької ВГА Павло Кириленко
Та для балансу варто відзначити кадрові оновлення у силовому блоці. Волонтери і ветерани позитивно оцінили призначення Руслана Хомчака головою Генштабу ЗСУ та Сергія Дейнека — очільником Держприкордонслужби.
Укази з історії
Законодавчою ініціативою Володимир Зеленський у перші сто днів користався мляво. Старий парламент, не дуже прихильний до нового глави держави, не поспішав знімати недоторканність чи люструвати сам себе (законопроект про люстрацію постмайданної влади виглядає радше як передвиборчий піар “Слуги народу”).
Серед документів, які видає президент, здебільшого технічні чи кадрові. 21 червня Володимир Зеленський скасовує 161 указ, переважно ухвалений ще у минулому столітті.
“Це укази, які втручаються в економіку, і сьогодні вони скасовані. Це все уже історія”, — пояснив тоді своє рішення Зеленський.
Серед “історії” — посилення боротьби із спекуляцією та незаконною торговельною діяльністю, сплата державного мита за вексельні бланки, шкільна форма, штрафи за порушення касової дисципліни і “маячки” на автомобілях чиновників.
Юлія Толопа
Зеленський спрощує отримання громадянства для іноземців, які воювали на фронті, та окремими указами дає українські паспорти ветеранам. Наприклад, росіянка Юлія Толопа, яка була в батальйоні “Айдар”, протягом п’яти років не могла отримати громадянство та навіть опинялася під загрозою повернення до Росії. Тепер у неї є український паспорт.
Гра в Лукашенка
“Я готовий на непопулярні рішення, готовий втрачати рейтинги”, — заявив Зеленський під час інавгурації.
Та поки більшістю своїх вчинків засвідчує протилежене — Володимир Зеленський робить усе можливе, аби зривати оплески. Аудиторія у нього вже не обмежується шанувальниками “Кварталу” — тепер це вся країна.
Об’єктом висміювання стають чиновники різних мастей. Зеленський виганяє з наради секретаря Бориспільської міської ради Ярослава Годунка, наполегливо “просить” звільнитися в.о. голови Державної фіскальної служби Олександра Власова та керівників силових відомств Житомирщини. Від нардепа Андрія Іванчука президент вимагає 175 мільйонів гривень на ремонт доріг в Івано-Франківській області, від мера Сміли Віктора Федоренка — продати власне авто, аби слатити борги за опалення.
“Зараз подзвоню Баканову з приводу цього чорта. Мені треба закінчити з цією людиною”, — ці слова Зеленського щодо Годунка стають мемом.
Такі дії хоч і влучають у нерв електорату (це засвідчують результати парламентських виборів), та не належать до компетенцій президента. Утім, Зеленський переконаний: 73% дають йому карт-бланш на боротьбу з чортами. Головне, аби вони зрештою не виявилися вітряками.
Перемога і мир
Якщо у Петра Порошенка декларованою метою щодо війни на Донбасі була перемога, то у Володимира Зеленського — мир. У публічному дискурсі новий президент говорить про життя людей, інформаційну політику, реінтеграцію, а традиційний військовий парад замінює ходою дітей у білому одязі. У промові до Дня незалежності уникає згадок про Росію та агресію, вдаючись до метафор.
Зеленський демонструє Москві, що буде поступливішим — ініціює розведення військ у Станиці Луганській, звільняє засуджених за тероризм, яких не погодилася віддати на обмін попередня влада, виводить з переговорної групи принципового Романа Безсмертного.
Такі кроки можуть принести свої плоди — у ЗМІ поширилась інформація про можливе звільнення Росією українських заручників. Це може стати справжнім дипломатичним успіхом президента. Залишається питання, на яких умовах Путін погодився на прохання Зеленського під час двох телефонних розмов, перша з яких починался словом “привіт”.
Не лише перемовинами з господарем Кремля відзначилися ці 100 днів у сфері дипломатії. Міжнародна політика Володимира Зеленського почалася ще 21 квітня — у день другого туру виборів, коли з привітаннями йому неочікувано зателефонував президент США Дональд Трамп. Американський лідер заявив про намір зустрітися з українським президентом, та за три місяці цього не сталося. Чи то призначення Богдана загальмувало організацію зустрічі, чи то бажання американської сторони форсувати розслідування проти сина демократа Джозефа Байдена — конкурента Трампа на майбутніх президентських виборах.
Радник американського лідера Джон Болтон зрештою анонсував зустріч президентів 1 вересня у Польщі. Володимиру Зеленському доведеться залучити своїх найкрасномовніших сценаристів, аби завоювати прихильність Дональда Трампа. Адже останнім часом американський президент наполегливо запрошує Росію повернутися до G8, звідки її виключили через анексію українських територій.
Більш успішна команда президента на інших дипломатичних полях — Зеленський зумів здобути прихильність прем’єра Канади Джастіна Трюдо, президента Франції Еммануеля Макрона, зустрітися з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель та президентом Туреччини Реджепом Ердоганом. Уперше за 20 років прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху відвідав Україну.
Попри проведення важливих зустрічей зі світовими лідерами, до міжнародної роботи ОП є зауваження. Наприклад, французи з подивом констатували певні труднощі у комунікації з командою нового президента.
Володимир Зеленський та Беньямін Нетаньяху
На стометрівці Володимир Зеленський задає ритм забігу на президентську дистанцію — встановлює свої правила, дає сигнали місцевій владі, розставляє потрібних людей. Уже зрозуміло, що головним його функціоналом буде піар, при цьому глава держави, як і його попередник, схильний до мікроменеджементу і виходу за межі власних повноважень.
У зовнішній політиці Зеленський шукатиме діалогу з Росією, міжнародна активність України може стати слабшою, аніж у попередні роки.
З 29 серпня глава держави почне одноосібно керувати країною, а Офіс президента може стати єдиним центром влади в країні та в ручному режимі керувати й урядом, і парламентом, а якщо пощастить на місцевих виборах — то й меріями великих міст.
