Завершилась конференція «Податкова амністія: вихід з тіні». Під час другої сесіх учасники обговорили алгоритми декларування. Модерував дискусію Сергій Лисенко, керуючий партнер GRACERS.
Про амністію з практичної точки зору
Наталія Блажівська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н., висловила свою позицію щодо практичних питань впровадження податкової амністії:
“Рівень довіри до послідовності дій держави у суспільстві залишає бажати кращого”.
Експерт звернула увагу на такі моменти:
витрати на доказування; конфіденційність даних; непрямі методи пошуку джерела походження даних; фінансовий моніторинг.
За її словами це призведе до чергової хвилі осуду і законодавець повинен зробити аналіз того чи буде це вдалий досвід для України. Вона зазначає:
“Сподіваюсь, що кількість спорів не збільшиться суттєво”.
Практична складова
Костянтин Чарторийський, керівник практики податкового права ЮК Jurimex, лектор Tax Academy розповів про підготовку та порядок подання одноразової добровільної декларації. Він зазначив:
“Надзвичайно важливо перевіряти вірність даних, які ви подаєте”.
Експерт звернув увагу на перелік осіб, які можуть подавати добровільну декларацію:
фізичні особи-резиденти; самозайняті особи; фізичні особи-нерезиденти (але тільки якщо вони були резидентами на момент отримання об’єктів декларування чи на момент отримання доходів, які є об’єктом декларування).
Законопроєкт №5600 розширив перелік осіб, які не мають право на добровільне декларування:
особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами; особи до яких застосовані спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи; особи, що починаючи з 1 січня 2005 року подавали або мали подавати «антикорупційні декларації» (окрім кандидатських).
До відкриття спеціального рахунку та внесення коштів у готівковій формі в національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою банк здійснює:
належну перевірку декларанта відповідно до вимог статті законодавства з питань фінансового моніторингу; перевірку наявності декларанта в переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, а також спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції);
Після відкриття спеціального рахунку банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів у випадках, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта. Банк за результатами здійснення таких заходів уживає дій з урахуванням положень законодавства з питань фінансового моніторингу
“Якщо Державна податкова служба має запитання до декларанті, а він протягом 15 днів не відповів, то ДПСУ може провести документальну позапланову невиїзну перевірку” – вказав експерт.
Про підготовку та порядок подання одноразової добровільної декларації розповіла Марина Томаш, засновниця, СЕО Tomash Consulting. Вона зазначає:
“Під кожну цифру, кожен об’єкт ви повинні надати документальне підтвердження. Кожен актив повинен належати декларанту”.
Експерт надала перелік даних, які необхідно надати при подачі декларації різних об’єктів.
“До подачі декларації у вас повинні бути всі необхідні документи для підтвердження джерела походжень об’єктів на випадок запиту. Адже на відповідь буде лише 15 днів” – зазначила Марина Томаш.
Позиції сторін
Яків Воронін, керуючий Адвокатського бюро «Якова Вороніна», голова Ради громадського контролю при БЕБ України, адвокат, д.ю.н., поділився власним ставленням до амністії:
“Для адвокатів амністія-це інструмент, а для наших клієнтів- можливість”.
Експерт зауважив, що зазвичай клієнти мають два відчуття стосовно таких можливостей:
страх відкриватись; оцінка ризиків.
“Це боротьба між жадібністю і схильністю до ризків” – вказав Яків.
Експерт порадив звертатись до адвокатів, щоб зарані обговорити всі можливі варіанти дій і проаналізувати наслідки, які можуть бути.
“Податкова амністія більш ризикова для заможних клієнтів” – акцентував експерт.
Це обґрунтовано високим порогом для порушення кримінального провадження, тому акцент БЕБ буде сконцентровано на заможних українцях, які ухилялись від сплати податків та не скористались податковою амністією. Також Яків Воронін зазначив, що :
“Можна мати багато грошей, але не мати можливості їх витратити”.
З позиції банків висловився Ігор Ткаліч, директор генерального департаменту фінансового моніторингу АТ «Ощадбанк», к.ю.н.:
“У банків виникло чимало запитань до документів6 які мають підтверджувати джерело походження”.
Але вже зараз можливо виділити 4 етапи роботи банку з таким клієнтом:
проведення належної перевірки клієнта, який прийшов у банк. Також варто звертати увагу на те, чи особа не є родичем ПЕПа; видача довідки про те, що гроші банк прийняв; гроші повинні бути передані в службу фін моніторингу; перевірка джерел походжень цих грошей.
Важливим моментом є те, що всі кроки повинні бути задокументовані. Також якщо клієнт відмовляється повідомляти джерело походження коштів, то банк може розірвати з ним відносини.
“На плечі банку лягла відповідальність за легалізацію тих коштів, які клієнт приніс у банк” – зазначає Ігор Ткаліч.
Віта Форсюк, заступник керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, відповідала на питання, які найбільше зацікавили аудиторію.
Головна вимога до будь-якої амністії- це те, що в неї не повинні заходити кошти здобуті кримінально протиправним шляхом.
Щодо загроз роботодавцям, які виплачували заробітну плату в конвертах, експерт зазначила, що це більше міф, ніж реальність.
Також прозвучала відповідь на питання про криптовалюту. Віта зазначила, що :
“Криптовалюту можна декларувати, але головне питання- як її оцінити”.
Загалом вона вважає, що поки казати про якісь результати зарано, адже про підсумки вони зможемо сказати лише наприкінці процесу.
Читайте також : Перша сесія “Податкова амністія: вихід з тіні” тут.