Головна — Політика — 26 лютого 2021, 14:00
Чому Апеляційна палата Антикорсуду скасувала виправдувальний вирок Труханову: важливі деталі
Апеляційна палата Вищого антикорупційного скасувала виправдувальний вирок міському голові Одеси Геннадію Труханову у справі заводу-банкроту “Краян” та направила її на новий розгляд до Вищого Антикорупційного суду, бо окремі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та навіть суперечать один одному.
Катерина Петренко Facebook Twitter
Також судді побачили, що є істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Це рішення 11 лютого винесла колегія суддів у складі Віктора Панкулича, Сергія Бондаря та Ігоря Панаїда.
Окрім Труханова, у заволодінні 92 мільйонів гривень з міської казни шляхом будівлі заводу за завідомо вдвічі завищеною вартістю обвинувачують ще 7 осіб: його заступника Павла Вугельмана, голову профільної комісії міськради Василя Шкрябая, керівника департаменту комунальної власності міськради Олексія Спектора, його заступника Володимира Радіонова, а також директора ТОВ “Девелопмент еліт” Петра Загодіренка та оцінювачку вартості майна Галину Богданову. Підсудні свою вину заперечують досі.
Нагадаємо, 9 липня 2019 року Малиновський райсуд Одеси визнав невинуватими всіх фігурантів. Колегія в складі Сергія Черевка, Віктора Короя та Дмитра Передерка скасувала арешт майна обвинуваченим, визнала незаконно врученою підозру Труханову, а більшість ключових доказів слідства назвала недопустимими. Також судді вирішили: мовляв, злочинного умислу й змови при купівлі “Краяну” між фігурантами справи не було, а про заволодіння майном місцевого бюджету топ-чиновниками не може йтися.
Фото: надано Катериною Петренко Колегія cуддів Малиновського райсуду Одеси: Віктор Корой, Сергій Черевко, Дмитро Передерко (зліва направо)
Скасувати не можна змінити. Чому суд апеляційної інстанції не міг ухвалити нове рішення?
31 липня 2019 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура оскаржила вирок. Спочатку прохали апеляційну інстанцію визнати Труханова та всіх фігурантів винними в корупційному злочині й засудити до 8-12 років тюрми.
Проте 6 серпня на прохання адвоката Михайла Коротюка Малиновський райсуд вже після вироку провів судове засідання, де окремою ухвалою закрив провадження щодо ТОВ “Девелопмент Еліт” – фірми з ознаками фіктивності. Її директора Петра Загодіренка суд виправдав, а питання щодо юридичної особи чомусь не вирішив. Зокрема через це прокурори “охрестили” колегію суддів упередженими, звинуватили їх у змові з адвокатами й заявили відвід, який ті відхилили.
Після цього САП змінила апеляційну скаргу й зажадала скасувати виправдувальний вирок та направити справу на новий розгляд з огляду на грубі порушення законодавства, які допустив одеський суд. На думку сторони обвинувачення, це унеможливлює ухвалення нового вироку апеляційною інстанцією.
“Маємо певну “вилку”, як у шахах. Якщо ми вважаємо, що під час судового розгляду суд закрив провадження по юридичній особі, то відвід заявлений обґрунтований у межах судового розгляду і є підставою для скасування судових рішень. Якщо це не судовий розгляд, то таке рішення щодо ухвали не могло бути прийняте. Без прийнятого рішення по юридичній особі вирок не може вважатися обґрунтованим і законним”, – вважає прокурор САП Валентин Мусіяка.
Фото: надано Катериною Петренко Прокурор САП Валентин Мусіяка
Водночас, прокурори не відмовились від апеляційної скарги в частині неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а також істотного порушення процесуального закону.
Суд не міг вийти за межі вимог апеляційної скарги і сам змінити або ухвалити новий вирок. В АП ВАКСу вирішили, що межі апеляційної скарги визначаються як і підставами для скасування вироку та направлення на новий розгляд, так і апеляційними вимогами, від яких прокурори не відмовились, коли прохали визнати винним мера та інших фігурантів.
Реакція Труханова
Обвинувачений міський голова Одеси вчергове назвав цю справу “політичною розправою” та дискредитацією органів місцевого самоврядування.
“Новий розгляд – це спроба затягнути процес на 2-3 роки, витратити 100-200 мільйонів гривень на зарплати. От ми тут сидимо, світло горить, кондиціонери та техніка працюють. Якщо порахувати, скільки це коштує, це хіба не збитки для нашої країни? Нам нікуди більше гроші діти? Я пишаюсь, що я тричі обраний мер Одеси – мільйонного міста-героя. Зробіть висновки, антикорупційна системо, ви з країною чи проти неї? Громаді ця будівля була треба. Колись настане той час, коли з такими обвинуваченнями будуть прокурори приходити в суд, а суд матиме в собі сміливість виганяти їх з судової зали, аніж показувати їх профнепридатність. Ось тоді у нас все й запрацює. Я говорю це від серця і з повагою до всіх учасників процесу”, – емоційно відреагував в дебатах Труханов.
Фото: надано Катериною Петренко Міський голова Одеси Геннадій Труханов
Технічна помилка чи теорія змови? Чому апеляційні судді ухилились дати оцінку відводу
Прокурор САП Валентин Мусіяка переконував: одеський суд упереджений, бо у вироку також дивним чином спромігся проаналізувати протокол допиту свідка, якого не допитували в суді, та документи, які не долучались. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо приймав під час судового засідання. У прокуратурі наголошують: ці документи суд отримав у позапроцесуальний спосіб від адвокатів.
“Це технічна помилка суду, а не теорія змови. Відвід після вироку – кримінально-процесуальне ноу-хау прокурора, якого ще не знає українська юриспруденція”, – пояснив адвокат Костянтин Дорошенко.
Захисник апелював: міркування прокурора про змову голослівні, бо він не надав підтверджень. За словами адвоката, через електронний суд до рук суддям могли потрапити відскановані матеріали справи. Він припускає, що ці документи у позапроцесуальний спосіб до суддів нібито потрапили саме від прокурорів. А далі суд через завантаженість проаналізував їх у вироку.
Водночас, старший групи прокурорів САП у цій справі Максим Кравченко наголосив: систему електронного суду формував суд, проте прокурор надавав у відсканованому вигляді всі документи лише адвокатам.
Фото: надано Катериною Петренко Прокурори САП Валентин Мусіяка та Максим Кравченко
“А от куди вже поділи захисники ці докази, це інше питання інше. На прокурора можна “кивати”, якщо такі відносини були. Суддям надавали лише ті документи, оригінали яких долучили в паперовому вигляді в засіданні. Про судову помилку ми можемо говорити тоді, коли була помилка, а тут напрочуд тактично і правильно був прописаний аналіз тих доказів у рішенні суду”, – заявив прокурор.
Утім, “ненароком” проаналізовані судом докази не впливали на результати розгляду справи. Як наслідок, в АП ВАКСу відмовились давати оцінку, чи був вмотивованим відвід, бо прокурор прохав про нього після винесення вироку. Судді наголосили: ухиляються від оцінки відводу, незалежно від того, чи були їх одеські колеги упередженими, чи ні.
Важливо додати, що Вища рада правосуддя в січні 2020 року відмовилась за скаргою прокурорів притягувати одеських суддів до дисциплінарної відповідальності. Направлену ще в червні 2019 року скаргу залишили без розгляду й ототожнили з апеляційною.
“Забудькуватість” одеського суду спричинила новий розгляд?
Суд пристав на бік прокурора і визнав незаконним закриття провадження щодо фірми “Девелопмент Еліт” після вироку. Оскільки визнання особи невинуватою тягне за собою закриття провадження щодо юридичної особи саме у вироці.
Більшість адвокатів погоджувались, що суд мав ще у вироку вирішити питання з фірмою, проте не вважали це підставою, щоб справу розглядали заново в суді. Суд з захистом у цій частині погодився, проте, скасувавши вирок, направив справу на новий розгляд у ВАКС, бо визнав: одеський суд істотно вийшов за межі закону.
Фото: надано Катериною Петренко Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ігор Панаїд, Віктор Панкулич, Сергій Боднар.
На думку адвоката Дорошенка, апеляційні судді дійшов помилкового висновку, що Малиновський районний суд незаконно виніс ухвалу про закриття провадження відносно фірми після ухвалення виправдувального вироку відносно її директора.
“У даному випадку ч. 3 ст. 284 КПК дозволяє вирішувати суду це питання ухвалою, за наявності підстав. Такою підставою в цій справі було ухвалення виправдувального вироку. Відсутня колізія норм ст. 284 та 374 КПК, а тому суд не мав надавати перевагу одній із них. Також суд зробив необґрунтований висновок, а по факту пристав на позицію САП, що прокурор позбавлений права апеляційного оскарження вироку з вимогою його скасування та ухвалення нового, у тому числі, відносно юридичної особи, оскільки питання щодо юридичної особи у вироці не вирішено, а колегія суддів – можливості перевірити таку апеляційну скаргу та задовольнити її. Це не відповідають вимогам закону і повноваженням суду апеляційної інстанції”, – сказав адвокат.
За його словами, єдиною перешкодою для цього нібито були апеляційні вимоги, які стосувались призначення нового судового розгляду, а такі підстави чітко визначені у ст. 315 КПК, і вийти за межі вимог апеляційної скарги суд і дійсно не міг, тобто не міг змінити чи ухвалити новий вирок, але тільки з цієї підстави, а не з наведених судом міркувань.
“Застосування судом ч. 6 ст. 9 КПК України, як підставу для скасування вироку і призначення нового розгляду – неприпустиме, оскільки і повноваження суду апеляційної інстанції, як і підстави для скасування вироку суду з призначенням нового судового розгляду чітко визначені законом, розширеному тлумаченню й застосуванню не підлягають, а тому відсутня неврегульованість чи неоднозначність у правовому регулюванні, про яке йдеться у ст. 9 КПК. Жоден з принципів кримінального провадження не застосовується проти особи, бо за цими ж принципами людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. На наше переконання, АП ВАКС констатуючи, з чим ми категорично не погоджуємося, що Малиновський суд вийшов за межі, визначені кримінальним процесуальним законом, фактично сама порушила вимоги закону і перевищила свої повноваження, застосувавши статтю, яка не могла бути застосована”, – вважає захисник.
Фото: Lb.ua Адвокат Труханова Костянтин Дорошенко
Неповнота судового розгляду в Одесі не підтвердилась
За словами прокурора САП Валентина Мусіяки, одеський суд не з’ясував причину розбіжностей кардинально різних висновків експертиз у справі та відмовився від одночасного допиту експертів. Також в САП переконували: задля виправдання посадових осіб міськради, одеські судді пішли у розріз із власною суддівською практикою щодо тимчасових доступів детективів до речей та документів.
“У своїх попередніх справах судді дозволяти проводити обшуки слідчим та прокурорам, не вказаним в ухвалі суду про тимчасові доступи, а за дорученням. Це правило відповідає позиції Вищого спеціалізованого суду. Прокурор в доповнення до апеляції навів ще 60 рішень цих же суддів. Проте лише у справі “Краяну” за таких же обставин проведенні обшуки та тимчасові доступи детективами суд визнав незаконними, а докази – недопустимими”, – висловився в дебатах прокурор Мусіяка.
Апеляційні судді відхилили аргументи прокурора щодо неповноти судового розгляду в Одесі. На їх переконання, відмова Малиновського суду допитати детектива, а також одночасно допитати свідків та кількох експертів не могла істотно вплинути на вирок.
А чи був злочин? Висновки одеського суду не відповідають обставинам справи
Водночас в Апеляційній палаті дійшли висновку, що викладені у вироці висновки Малиновського суду взагалі не відповідають фактичним обставинам справи. Так, у мотивувальній частині рішення одеський суд сказав, що відсутній в діях фігурантів склад злочину. Мовляв, не було змови топчиновників при купівлі приміщень заводу-банкроту, умислу, введення в оману інших депутатів міськради, які погодились на сесії придбати приміщення заводу за 185 мільйонів гривень, а також не було самого факту заволодіння грошима.
Апеляційні судді вирішили: є істотні розбіжності між мотивувальною на резолютивною частинами вироку. Вони не зрозуміли логіку одеського суду у мотивувальній частині: якщо будівля дійсно коштувала 185 мільйонів гривень, то мали б виправдати Труханова через відсутність самої події злочину. Натомість, в резолютивній частині одеський суд прописав, що виправдав фігурантів через недоведеність в їх діях складу злочину. В АП ВАКСу вважають: оця суперечність могла вплинути на рішення суддів щодо невинуватості осіб.
Фото: надано Катериною Петренко Учасники процесу в АП ВАКСу
Докази – “передчасно недопустимі”, а принцип змагальності знівельований
На думку прокурора, одеський суд безпідставно визнав більшість доказів недопустимими. Апеляційні судді визначили порядок дослідження доказів у суді першої інстанції новаторським. Питання щодо допустимості чи недопустимості документів підіймалось не на стадії дослідження, а в дебатах. В АП ВАКСу дійшли висновку: одеський суд взагалі ухилився від дослідження в судовому розгляді доказів на рахунок їх допустимості та не встановив очевидну недопустимість жодного доказу.
Натомість, у дебатах адвокати назвали більшість доказів недопустимими й переконали суд, що вбачається з вироку. Апеляційні судді вважають, що таким чином порушили змагальність сторін та безпосередність дослідження доказів сторони обвинувачення. Це стосується більшості доказів слідства. Як наслідок, скасували виправдувальний вирок Труханову, оскільки в Одесі докази визнали “передчасно недопустимими” з грубим порушенням процедури.
Доктрина “плодів отруєного дерева” не спрацювала. Що не так з дослідженням головного доказу слідства?
Малиновський суд Одеси назвав недопустимим головний доказ слідства – комплексну будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу, за якою ринкова вартість будівель заводу становить 92 мільйони гривень. Суд в Одесі відкинув цей доказ за принципом доктрини “плодів отруєного дерева”, бо протокол огляду будівлі проводили без понятих. Він визначив це найбільшим порушенням сторони обвинувачення. Проте прокурор наголосив: КПК не передбачає обов’язкової участі в огляді понятих, якщо він проводиться не в житловому приміщенні. Це також практика, закріплена рішенням Касаційного кримінального суду.
На думку антикорупційних суддів, цей принцип “плодів отруєного дерева” тут не працює, бо для огляду будівель заводу поняті були й не потрібні, оскільки приміщення – адміністративне, а не житлове. Ухилення суду від оцінки головного доказу слідства, на переконання суддів апеляційної інстанції, вплинуло на висновок, чи справді виправдані не вчиняли злочин. З огляду й на це вирок скасували.
Натомість адвокати вважають, що АП ВАКСу надала свої власні висновки щодо доказів прокуратури, проаналізованих у вироку. На їх переконання, це порушення принципу безпосередності дослідження доказів та змагальності, оскільки апеляційні судді під час судових слухань не дослідили жоден доказ.
“Апеляційний суд може переоцінити докази лише у випадку наявності відповідного клопотання сторони, чого в даній справі не було, бо прокурор відмовився від нього після зміни своєї апеляційної скарги. У АП ВАКС були відстутні підстави призначати новий судовий розгляд, про що фактично сам суд і зазначив у своїй ухвалі”, – висловився адвокат Дорошенко.
Але прокурор Мусіяка переканий: зміст вироку дозволяв надати оцінку хибності позиції суду в цьому питанні.
“Надати оцінку неправомірності визнання доказу недопустимим у цьому разі суд мав повноваження, адже свої висновки він зробив на підставі аналізу вироку. І для цього не треба було ще рази досліджувати доказ. Тим паче сторони не оспорювали відсутність понятих”, – прокоментували в САП.
Що далі?
Адвокати Труханова та інших фігурантів планують оскаржувати рішення в касаційній інстанції.
“Скасовувати будь-який вирок керуючись ст. 9 КПК – такого незалежна Україна ще не бачила. Фактично АП ВАКС сказала, що ми можемо скасувати будь-яке судове рішення, навіть не маючи на це законних підстав”, – вважає адвокат Дорошенко.
Натомість, у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі готуються до розгляду справи заново у Вищому антикорупційному суді.
“Це один з небагатьох судових рішень у справах НАБУ й САП, де суд скасував виправдувальний вирок і проаналізував майже всі помилки суду першої інстанції, про які зазначали прокурори. На деякі тези щодо незаконності вироку суд апеляційної інстанції звернув увагу, але відхилив. Ми вважаємо, що в тих головних пунктах, на яких САП акцентувала увагу, суд з законних підстав пристав на нашу позицію”, – прокоментував прокурор Максим Кравченко.
Важливо додати, колегія апеляції відзначила, що справа Труханова підсудна Антикорсуду згідно з вимогами ст. 33-1 КПК України, бо стосується обвинувачення у вчиненні посадовими особами місцевого самоврядування корупційного злочину, передбаченого ст. 191 КК України. Цим злочином заподіяна шкода, що в понад 500 разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як наслідок, відповідає підслідності НАБУ та підсудності ВАКС.
Зокрема, захисник у справі “Краяну” Сергій Лисенко неодноразово звинувачував Апеляційну палату Антикорсуду в неконституційності та через Конституційний суд України намагався забрати провадження щодо Труханова.
Фото: надано Катериною Петренко Захисник Сергій Лисенко з промовою
“Це має зменшити можливість маніпуляцій сторони захисту на підготовчій стадії при новому розгляді і унеможливити будь-які спроби передати справу за підсудність до якогось іншого суду, аніж ВАКС”, – підсумував юрист “Центру протидії корупції” Вадим Валько.
Катерина Петренко Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram Темы: суди, Генадій Труханов , Антикорупційний суд (ВАКС) Facebook Twitter