Комітет Асоціації адвокатів України (ААУ) з валютного регулювання, Студія права та бізнесу «Law&BusinessStudio», за підтримки ЮК «АМБЕР» провели захід «Проблемні питання допустимості електронних доказів на досудовому слідстві та судовому розгляді».
Захід відкрила Зоя Ярош, президентка Асоціації адвокатів України, яка подякувала ЮК «АМБЕР» за ідею проведення заходу та наголосила на тому, що такі заходи дозволяють виробити шляхи вирішення нагальних проблем спільними зусиллями адвокатів, суддів, тощо. Станіслав Кравченко, голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від імені суду привітав усіх присутніх, підкреслив актуальність теми заходу та побажав плідної роботи. Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», член правління ААУ подякував за організацію цього заходу Асоціації адвокатів України. Модератором заходу виступив Олександр Кузьменко, керуючий «Адвокатським бюро Олександра Кузьменка».
Станіслав Кравченко наголосив на тому, що, хоча Україна і ратифікувала Конвенцію Ради Європи про злочинність у сфері комп’ютерної інформації, суттєвих змін у законодавчій регламентації не відбулося. Він відзначив:
подання до суду та використання електронних доказів у кримінальному провадженні є поширеною практикою, тому наразі ініційовано зміни до Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, зокрема, пропонується визначити поняття і види електронних доказів, унормувати статут скріншота.
До внесення таких змін судді при оцінці електронних доказів виходять із загальних приписів статей 98, 99 КПК України.
ЄСІТС та електронні докази
Лариса Швецова, членкиня Вищої ради правосуддя, висвітлила актуальні питання застосування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) при розгляді кримінальних справ. На думку доповідачки, відсутність механізму, спрямованого на захист інформації, яка передається за допомогою ЄСІТС робить неможливим допит свідків за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку.
Суддя ККС ВС Олександра Яновська висвітлила механізми використання електронних доказів в інших країнах, зокрема: США, Великобританії, Канаді. Доповідачка розповіла про Протокол Берклі, який був розроблений Центром прав людини Каліфорнійського університету в Берклі спільно з Управлінням ООН з прав людини. Він став першим уніфікованим зводом глобальних керівних положень щодо використання цифрових даних. На необхідності застосування вказаних положень акцентовано у листі Офісу Генерального прокурора від 28 вересня 2021 року.
Пані Яновська також підкреслила:
алгоритм дій слідчих органів при збиранні електронних доказів та їх використанні повинен бути регламентовано законодавчо, а не методичними рекомендаціями, як це відбувається сьогодні.
Судова практика
Надія Стефанів, суддя ККС ВС, здійснила огляд судової практики щодо допустимості електронних доказів. Зокрема, вона звернула увагу на постанову ККС ВС у справі № 677/2040/16-к, в якій колегія суддів вирішувала питання можливості використання як доказу запису з відеореєстратора, який потерпілий добровільно надав слідчому. А у справі № 161/5306/16-к було вирішено питання про
можливість використання як доказів копій матеріалів, отриманих внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а відмінність копії електронного доказу від його дублікату.
Постанова у справі № 404/700/17, за словами доповідачки, є цікавою тим, що, як установлено судами у цій справі, пристрій, на який було здійснено запис відео, не зберігся. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що використати як доказ копію відео цього запису є неможливим.
Практика господарських судів
Суддя Господарського суду міста Києва Ганна Бондаренко-Легких виступила із доповіддю «Електронні докази або «цифра» на службі господарського судочинства».
Під час свого виступу доповідачка зауважила, що у господарському судочинстві суддя виходить із стандарту доказування «балансу імовірностей»: оцінює тільки докази, що подані учасниками процесу. Збирання доказів за такого стандарту доказування не є обов’язком судді. Суддя у господарському судочинстві може витребувати докази лише у випадку наявності у нього сумніву у достовірності поданих доказів.
Посилаючись на власний досвід, доповідач резюмувала:
укладання договорів в електронній формі є дуже поширеним явищем, контрагентам необхідно звертати увагу на умови, за яких договір вважається укладеним, зокрема, вимоги щодо обміну паперовими примірниками тощо.
Доповідач також підкреслила, що в господарському судочинстві поширеним є використання роздруківок листування, а також даних з мережі Інтернет, відкритих баз даних, які оцінюється як паперова копія електронного доказу. Звуко- і відеозаписи також можуть бути визнані допустимими доказами
Досудове слідство
Семен Ханін зосередився на проблемних питаннях допустимості електронних доказів на досудовому слідстві та судовому розгляді. Зокрема, доповідач наголосив на відсутності єдиного підходу суддів до оцінки електронних доказів. Ураховуючи, що електронні докази легко сфальшувати:
модифікувати аудіо чи відео файл, змінити номер телефону, клонувати SIMкартку, внести зміни до інформації, яка містить у телефоні, змінити IMEI тощо
пан Ханін наголосив, що оцінку електронних доказів необхідно здійснювати з урахуванням того, наскільки недостовірною може бути інформація, яка в них міститься, а не суто з формальних критеріїв.
Представник Національної школи суддів України Олександр Іщенко – заступник начальника відділу науково-методичного забезпечення діяльності судів та органів суддівського врядування НШС, повідомив, що НШС планує проведення низки курсів, направлених на підвищення кваліфікації суддів у сфері використання цифрових доказів.
Суддя Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко в своїх експертних коментарях звернула увагу:
важливе значення має здійснення оцінки допустимості електронних доказів на етапі досудового розслідування, достовірність таких доказів також має оцінюватися під час розгляду справи.